Ця сигара була такою пахучою, що я не відмовився від пригощання голови Харківської ОДА Ігоря Балути.
Останній раз я палив 1 травня 1990 року, а сигари – жодного разу в житті, але тут така оказія: дізнатися які цигарки курить губернатор.
Поки я палив – він працював: вирішував, оформлював вантаж гуманітарної допомоги для Слов'янська, спілкувався з жителями, роздавав воду, ковбасу та всяку всячину.
Тепер я розумію, чому місцеві жіночки кажуть: "Це наш губернатор".
Не видумую.
Дивись, допомагається Ігор Миронович до того, що Таруту замінять на Балуту.
Так чи інакше: поки я курив його сигари, він працював на благо слов'янців, які сидять поки що без води і електрики.
