Мирна хода не передбачувала кривавого розв`язання… Люди вийшли на вулиці столиці, аби у мирний, абсолютно законний спосіб відстоювати своє право жити в демократичній країні, а не в південнокорейській кальці. І можна бути впевненими, що так би і було, якби не декілька «але».
Представники провладної парламентської більшості були впевнені, що їм в черговий раз безкарно вдасться зірвати розгляд опозиційної ініціативи. Хоча, варто зазначити, що спікер Рибак все ж таки побоювався, що «регіональні штики» можуть утнути якийсь фінт, тож він, для перестороги, врозріз з діючим законодавством, просто не став його реєструвати.
А конституційні зміни були дуже принциповими для усіх учасників Євромайдану, для тих людей, які вже майже три місяці у будь-яку погоду, за будь-яких умов, незважаючи на ризики, стояли, вірніше сказати, жили на площі в столиці, вели свій мирний мітинг з єдиною метою – жити у демократичній, європейській країні. Та такі «хотєлкі» пересічних українців викликали у діючого режиму лише скептичні, високомірні посмішки…
Більше того, зважаючи на те, як поводилися силовики, це у мітингуючих в планах був мирний протест, а правоохоронці, якщо їх можна так називати після усіх подій останнього часу, та «тітушки» отримували зовсім інші вказівки. Хто і навіщо давав жахливі накази – відповідь на ці запитання обов`язково стане загальновідомою, а головне – винні 100-відсотково будуть нести відповідальність за свої вчинки. Проте, право на правду ще треба буде вибороти…
Ще нещодавно здавалося, що гірше мирного розгону студентів в ніч з 29 на 30 листопада вже нічого не може бути, але потім були події 1 грудня, потім – ніч з 10 на 11 грудня, трохи більше ніж за місяць – криваве Хрещення… Вчорашні події вчергове продемонстрували, що режим не буде йти на жодні компроміси, вони вчепилися у владу, як кліщі… В той же час, вчорашній день показав і те, що мітингарі також вже не відступляться на жодний крок. Це люди, які ладні боротися за власну країну до останньої краплі крові, на смерть… Найчастіше так кажуть образно, проте, на превеликий жаль, в Україні так воно і сталося насправді для більше, ніж 20 справжніх патріотів своєї Батьківщини… Нехай земля їм буде пухом – людям, які назавжди залишаться героями України.
А Євромайдан після вчорашнього дня отримав лише новий, вкрай сильний імпульс для перемоги, мирним, демократичним шляхом, адже українці вже не мають морального права не перемогти, заради пам`яті тих людей, які віддали життя за Україну, її майбутнє.
Дивлячись на те, що відбувається зараз в країні, все менше і менше людей залишаються осторонь, не реагують на події – усі, хто має можливість, без будь-яких коливань їдуть до столиці, адже залишатися байдужим неможливо в таких умовах. Я сама не могла спати усю минулу ніч – постійно то з жахом, то з надією дивилася телевізор, усі можливі стріми. А судячи з кількості переглядачів в інтернеті, ця ніч була безсонною для сотень тисяч українців, які фізично не могли знаходитися в тяжкі хвилині на Майдані.
Таких людей величезна кількість в усіх регіонах України, в тому числі, і в Харкові. За останню добу до Харківської «Батьківщини» надходить дуже багато дзвінків від харків`ян, які або особисто виявляють бажання їхати до столиці, або хочуть як-небудь допомогти мітингувальникам. Харків прокинувся – це вже абсолютно зрозуміло і патріотичний вибух харків`ян ще попереду.