Колись давно, коли я не міг визначитися, що справедливо, а що ні, настоятель храму Івана Богослова отець Віктор Маринчак прочитав мені словами з Єванглія: "Бог об'єднує, сатана роз'єднує".
Ці слова я згадав пізніше у 2004 році, коли вирував перший Майдан.
Ті, хто поділив тоді Україну на сорти були явно не з Господом. А без нього нічого виграти не можна, зокрема, і вибори.
Сьогодні біля пам'ятника Тарасові Шевченку в Харковы отець Віктор говорив про любов.
Ту, яка не надимається, котра не шукає свого, не гнівається і яка творить добро…
Мабуть, ця любов покликала студентів, яких беркутівці гамселили до крові кийками, у прихисток, за ворота Михайлівського Золотоверхого Храму.
Вона ж калатала у дзвони цього монастиря та iнших киъвських храмiв, коли позаминулої ночі спецназ штурмував барикади і виміщав свою безсилу ненависть на захисниках майдану. Любов до України, напевно, дала вистояти. З любові священники й ієрархи українськиїх церков різних конфесій стали серцем на бік народу і засудили кровопролиття. А що мають в душах очльники Києво-Печерської лаври, котрі схвалюють дії "Беркуту"?
.jpg)
