Після окупації Маріуполя маріонеткова "влада ДНР" розпочала розслідування одного з найстрашніших і знакових злочинів російської армії під час війни з Україною – бомбардування Маріупольського драматичного театру.
Напис "діти", який став мішенню для російських убивць, примусив світ здригнутися і з'являвся на численних акціях протесту біля посольств Росії.
"Слідчі" з'ясували, що жодного бомбардування не було, а був "вибух зсередини", від якого загинуло лише 14 осіб. Цю брехню тепер запропонують російським телеглядачам – щоби у них, учасників злочинів своєї терористичної держави, не виникало докорів сумління.
Що ж, таку саму брехню ми чули, коли 2014 року росіяни збили пасажирський літак Малайзійських авіаліній. Версії фальсифікаторів змінювалися вже кілька разів. Залишалося головне – відсутність спроможності визнати власну відповідальність за злочини.
Окупація – це не лише репресії, знищення перспектив, розгул кримінальних кланів та людиноненависницька ідеологія "русского мира", цього нацизму XXI століття.
Окупація – це завжди брехня.