Слово "бандерівці" викликає якийсь безумовний рефлекс у російських пропагандистів. Ніби тумблером вмикається хвороблива уява скабєєвих, соловйових та вороху інших ноунеймів…
Наскільки серйозним має бути діагноз, аби в голові могли хоча б віддалено з'явитися такі нездорові вигадки, якими безперервно годують російські псевдожурналісти свою аудиторію – безумовно, питання риторичне…
Та автори особливо не переймаються – недолугий споживач і таке проковтне, навіть не вдавиться. Як у Пелевіна – "піпл хаваєт".
Та з таким апетитом, що кадирівці з нестримним завзяттям кидаються розшукувати ворога #1 – Бандеру… Коментарі та інші численні приклади ідіотизму зайві?! Однозначно, бо продовжувати перелік найбезглуздіших фейків можна безкінечно…
А що бандерівці?! Посміхаються та продовжують своє робити: надавати прихисток тим, хто змушений був покинути свій дім, бо до нього вдерлися "визволителі"; робити можливе та неможливе, аби забезпечити захисників усім необхідним…
От мої бандерівці найлютіші!!! Вони поселили нас у себе та оточили такою всеохопною любов'ю, що важко передати словами. А ще вони постійно намагаються нас нагодувати – однозначно планують відкормити покраще та з'їсти )))
Бандерівці невгамовні – вони збирають речі, їжу, возять гуманітарку з-за кордону для захисників України та переселенців; вони практично щодня готують сотні, тисячі банок тушонки та зворушливо, з надзвичайною ніжністю пакують їх для передової. Ну… Ви зрозуміли – страшні люди, такими реально хіба дітей та росіян лякати )))
P.S. Не впевнена, що колись зможу підібрати слова, аби хоча б частково висловити те почуття вдячності, яке мене переповнює… Львівщина: Надітичі, Верен, Пісочна, Черниця, Розвадів.