Звичайно, історія не знає умовного стану, але інколи, замислюючись про певні події, задумуюся: а шо, якби щось вийшло по-іншому?! які б були наслідки?! як би все склалося?!
І напочатку квітня такою подією є звільнення захопленої будівлі Харківської ОДА у 2014-ому. Завжди, коли повертаюся до рідного міста і проїжджаю або проходжу поруч із нею, милуюся тим мирним робочим ритмом, який вона ніби випромінює, нашим державним прапором, що гордо розвивається над нею, клумбою, що оздоблена національними елементами…
Потім подумки пірнаю у буремну весну семирічної давнини і аж здригаюся. Бо наче й сплило вже багато часу, але враження та спогади і досі залишаються яскравими та надзвичайно моторошними…
Я дуже добре пам’ятаю пануючі навколо емоції, коли стало відомо, що Харківську ОДА звільнено – щире відчуття щастя і упевненості, що все буде добре.
А також я ніколи не забуду свої враження, коли вперше потрапила до будівлі після її звільнення – споруда, що була ніби символом Харківщини, її потенціалу, після незваних гостей мала дуже сумний вигляд: вщент розтрощені меблі, у залах, де завжди будувалися плани розвитку і вирішувалися стратегічні для області питання, повсюди були розкидані недопалки та пляшки, на столі для проведення нарад – величезна каструля з чимось на кшталт каші, банки з консервами, якісь недоїдки…
І усвідомлення того, якого жаху вдалося уникнути завдяки тій спецоперації зі звільнення, поступово формується у закінчений образ. Але все одно 7 років тому ми достеменно не могли уявити, наскільки доленосним для Харкова був той ранок 8 квітня. Пізніше, коли побачили, які наслідки такі захоплення адмінбудівель можуть мати на прикладі Донецької та Луганської областей, ми реально можемо осягнути увесь масштаб лиха, якого Харкову, на щастя, вдалося уникнути.
А риторичне питання: «а що, якби тоді будівлю не звільнили?!» вже давно перестало бути риторичним, бо ми знаємо красномовну відповідь – «Була б «ХНР», така, як, так звані, «ДНР» та «ЛНР».
Харків’яни щиро вдячні тим, хто зберіг Харків – міністру внутрішніх справ Арсену Авакову, який організував операцію, Степану Полтораку, який у ті складні часи був командуючим внутрішніх військ, та хлопцям з вінницького «Ягуару», які провели миттєву спецоперацію, зачистивши будівлю Харківської ОДА в лічені хвилини та без жодного пострілу!
Слава Україні!
Слава українському Харкову!