Найбільше, що потрібно сьогодні, – це нова стратегія Заходу для європейського Сходу – тих європейських націй, які незахищені членством в ЄС і НАТО.
Треба створити високого рівня спільну місію США та ЄС на захист свободи і демократії у Східній Європі. Її головним завданням має стати вироблення єдиного бачення, як продовжити процес історичного об’єднання Європи та її звільнення від загроз авторитаризму, зовнішньої агресії та зневаги до свободи людини і народів.
Сьогодні у ставленні до Сходу Європи Захід застосовує формулу дотримання певної «соціальної дистанції», і немає різниці, яку вишукану політичну назву цій дистанції дають, – чи то «угода про асоціацію з ЄС», чи «східне партнерство».
На відміну від Заходу, Росія має цілісне бачення нашого регіону та його важливості. І в Молдові, і в Україні, та Білорусі Москва намагається встановити ефективний контроль і створити нові плацдарми для розширення свого впливу на Захід. Саме так президент Путін бачить шлях до відродження нового Радянського Союзу, якого він так прагне.
Останні події в Білорусі й велика небезпека, що Білорусь опиниться під російським впливом на невизначений період часу, вимагають дій від Заходу та України. Час діяти, а не вагатися.
Насамперед закликаю Європейський Союз поставитися до громадянського піднесення в Білорусі як до невід’ємної частини європейських процесів та європейської перспективи.
Це вимагає перегляду Європейським Союзом ставлення до нашого регіону. Не дивіться на ваших найближчих європейських сусідів з позиції доброзичливого, але екзотичного східного партнерства. Замініть підхід «витягнутої руки» простягнутою рукою.
На практиці це означає дати Білорусі, Грузії, Молдові та Україні ясний сигнал про досяжність мети вступу до ЄС і НАТО та, за умови виконання чітких планів дій, – її реалістичність.
Складовою цих процесів має стати відмова Західної Європи від будь-яких ілюзій про можливість перезавантаження відносин з Росією. Таке оновлення неможливе, доки Росією управлятиме авторитарний і корумпований режим Путіна. Замість дипломатичних спроб перезавантажити відносини з Росією, більш важливою та нагальною є потреба посилити тиск і перезавантажити процес мирного врегулювання всіх збройних конфліктів, розгорнутих Москвою в нашому регіоні.
Стосовно України, то слід відмовитися від ілюзії, начебто можна досягти миру на Донбасі, доки Крим залишається під російською окупацією. Без звільнення Криму не буде звільнено території Донецької і Луганської областей. Саме такою є ця послідовність, а не навпаки.
Нового комплексного підходу потребують процеси мирного врегулювання в Грузії та Молдові. Закликаю офіційний Київ та західних партнерів ініціювати проведення зустрічі високого рівня для формування нового підходу до вирішення «заморожених конфліктів» в нашому регіоні.
Наш регіон потребує інвестицій та фінансової підтримки від західних партнерів. Держави регіону мають бути запрошені до членства в Ініціативі «Трьох морів» та інших інфраструктурних проектах.
Потрібно створити регіональний фонд для протидії антизахідній пропаганді та захисту свободи слова.
Для нашого регіону необхідна солідарна підтримка з боку США та ЄС.
Нам потрібен новий план для Східної Європи. Його поява – в інтересах Східної Європи та загалом усього Заходу, який прагне стабільності у такому непевному світі.