Ми знали, що наразі за це нам ніхто не подякує, не запропонує ордени та медалі, не говорячи вже про політичні дивіденди.
Ми знали, що натомість, за політичну нейтральність, отримаємо удари зусібіч.
Бо до цивілізованої, законної політичної боротьби у нас ще не звикли, а спокуса підняти імідж за рахунок боротьби з МВС, залишається.
Але ми були готові до цього.
Бо розуміємо, що ціна нашої позиції – майбутнє України!
Або це майбутнє країни дикунів, де виборча кампанія – бій без правил, а силовики у позиції «чєго ізволітє?», без значної нервової напруги і з вимкненою совістю.
Або – це шанс через біль і власний дискомфорт продемонструвати, що закон і правила не порожній звук у цивілізованій європейській Україні.
Ми не вагалися.
Ми розуміємо, що успіх країни, швидкість її звільнення і перспективи майбутнього прямо залежать від легітимності обраної влади. А ця легітимність можлива лише за умови чесних і законних виборів. Законі вибори, у свою чергу, це тоді, коли влада і представники правоохоронних органів дотримуються політичної нейтральності.
Складно? Тоді простіше.
Політична нейтральність – це тоді, коли поліцією зареєстровано 1750 звернень щодо порушень з боку практично усіх команд з першої двадцятки найрейтинговіших кандидатів у Президенти, за якими у 77 випадках розпочато кримінальні провадження.
Політична нейтральність – це тоді, коли реєструються всі, без винятку, повідомлення. Наразі немає жодної політичної сили і жодного громадянина, який би заявив, що його заяву щодо порушення виборчого законодавства проігнорували. Жодного!
Політична нейтральність – це тоді, коли ніхто не отримав індульгенції. Ні з ким не «домовлялися».
Фанатам конспірологічних змов до відома: З початку виборчої компанії відносно членів команди Юлії Тимошенко розпочато значно більше кримінальних проваджень, у т.ч по заявам про підкуп виборців, аніж відносно її конкурентів. Щодо команди Петра Порошенка – набагато менше.
Натяки на якісь маніпуляції прийматиму, коли в Україні знайдеться хоча б одна команда, одна людина, яка зробила заяву і не отримала реакції. Таких – немає!
Зрозуміло, що ця позиція МВС та Нацполіції стає на заваді потенційним махінаторам, які ще не полишили свої надії на масштабний підкуп.
Зрозуміла їх мета дискредитувати поліцію, яка заважає. Злякати, посадити на шпагат, змусити заплющити очі…
Не вийде! Наразі в поліції вже працює відчутна критична маса співробітників, які розуміють, що таке професійна гідність. Розуміють, що вона полягає, у тому числі, в чесному виконанні своїх обов’язків.
І ще одна прикра новина.
Під час цієї виборчої компанії ми не лише гарантуємо власну політичну нейтральність, а й вимагатимемо її від представників органів державної влади, місцевого самоврядування та наших колег правоохоронців.
Це не наша примха. Читаймо статті 3, 56, 64 та інші закону України «Про вибори президента України», там усе написано.
Закон – це робити те, що передбачено у наших повноваженнях, за що нам народ платить гроші.
Незаконно – це пропонувати свої політтехнологічні послуги, підспівувати чи підтанцьовувати окремому кандидату в президенти. Навіть найкращому.
Ці послуги, до речі, дуже ризикують перетворитися у ведмежі, оскільки, впевнений, не будуть позитивно оцінені суспільством. Тож не зробіть великої помилки.
Наостанок нагадаю ще кілька моментів, сподіваючись, що колеги впізнають себе.
Не законно:
– Виходити за межі своїх повноважень або перебирати на себе чужі, всупереч ст. 216 Кримінально-процесуального кодексу України.
– Перешкоджати здійсненню співробітниками поліції слідчо-оперативних дій з перевірки заяв про злочин.
– Підтримувати громадські організації, які діють «за» або «проти» кандидатів на пост президента, у т.ч. надаючи їм для проведення акцій службовий транспорт.
А ще не можна забувати, що за політичні ігрища силовиків дорогою ціною платить уся країна.