Після двох без перебільшення буремних парламентських тижнів повернулася до рідної Харківщини. В перший же день по приїзді відповідаю на численні запитання від знайомих, сусідів та й просто пересічних харків`ян.
Найчастіше запитують – чому все ж таки Яценюк пішов із посади прем`єра за власним бажанням? Адже для більшості українців є незбагненним, як людина, котра могла б продовжувати працювати на своїй посаді щонайменше до осені, прийняла для себе рішення скласти повноваження.
Для того, щоб зробити цей направду історичний для українського політикуму крок, варто пригадати події останніх двох місяців: політична криза, яка за визначенням більшості експертів, була створена штучно безвідповідальними популістами всередині коаліції та відвертими агентами Кремля з однією метою – провести дочасні парламентські, а там, дивись, й до президентських виборів руку простягти…
Зайвий раз не завадить нагадати, що позачергові вибори не лише б не поліпшили стан справ, а, поза сумнівом, перетворили б усі демократичні починання, напрацювання, а, головне, досягнення – на суцільну РУЇНУ.
Для Арсенія Яценюка і очолюваного ним «Народного фронту» «відповідальність» – не просто красиве слово, а дороговказ прямої дії. Коли більшість політиків пирскала жовчу та захрясала у ненастанних чварах, мав з’явитись той справжній, а не удаваний під телекартинку патріот, який би знайшов оптимальне, зважене рішення за таких умов – саме тому Яценюк здійснив державницький вчинок.
Поза всяким сумнівом, екс-прем’єру є чим пишатись за кожен день, проведений ним на посаді очільника Уряду. Природно, наразі багато хто сприйме мої слова зі скепсисом – занадто багато бруду протягом двох років було вилито на адресу Уряду і безпосередньо прем’єра. Але, я переконана, вже за декілька місяців полуда омани спаде, і кожен українець зможе адекватно оцінити надзвичайно вагомий внесок Яценюка та його команди в розбудову нової європейської демократичної України.
Арсеній Петрович гідно пішов з посади прем’єра, але він залишається в активному політичному житті. Його звернення у традиційних «10 хвилинах» красномовно це засвідчило, позаяк свою подальшу місію Яценюк вбачає значно ширшою за посаду прем’єра. Тим більше, за своєю спиною він має надійне опертя – партію «Народний фронт». Він зі своєю командою вже довів: поставлена мета, навіть якщо вона виглядає примарною та нездійсненною, за копіткої та сумлінної праці і наявності безмежного бажання, неодмінно буде досягнута.