Кабінет міністрів погодив законопроєкт про вдосконалення освітнього процесу у вишах. Студентам пропонують дати змогу самостійно регулювати терміни навчання, а також обирати конкретну спеціальність після 1 або 2 курсу навчання.
Про це повідомили у пресслужбі Кабміну.
Згідно із законопроєктом, студенти зможуть самостійно визначати час, за який вони хочуть пройти навчання за певною програмою.
Раніше навчальне навантаження на рік становило 60 кредитів ЄКТС. Тепер же воно становитиме 30–80 кредитів ЄКТС. Таким чином студенти зможуть самостійно вирішувати, як розподілити кількість кредитів упродовж терміну навчання.
Наприклад, 240 кредитів можна буде засвоїти за 4 роки, розділивши по 60 кредитів на рік, як зараз. Або збільшити навантаження до 80 кредитів і завершити бакалаврську програму за 3 роки. Можна буде й навпаки — обрати менше навантаження на більший термін.
Обирати спеціальність можна після вступу
Також студенти зможуть вибрати спеціальність після 1 або 2 курсу. Після проходження 60–120 кредитів ЄКТС у межах широкої галузі, наприклад «Соціальні науки», можна обрати найбільш привабливу спеціальність — соціологію, соціальну роботу чи політологію. Для цього на бакалаврському рівні у вишах можуть створити міждисциплінарні програми — такі, де в межах однієї галузі вивчаються кілька спеціальностей.
В уряді зазначають, що це дасть змогу студентам «знайти себе» й більш усвідомлено вибрати спеціальність уже після певного терміну навчання в університеті.
Вечірнього та заочного навчання більше не буде
З 2024 року замість вечірньої та заочної форми навчання буде «дистанційка». Це дасть змогу студентам навчатися віддалено, але без втрати якості освіти, вважають в уряді.
Зміни у курсах на вибір
Окрім того, у вишах пропонують зробити менше вибіркових курсів для «регульованих» спеціальностей та більшу варіативність для «нерегульованих».
Для студентів, які навчаються на регульованих спеціальностях — право, медицина, військова служба, атомна енергетика тощо — кількість дисциплін «на вибір» поменшає до 10% замість 25%. Тим, хто навчається на «нерегульованих» спеціальностях, навпаки буде більша свобода дій. Такі студенти зможуть вибирати не менше ніж 25% курсів самостійно.
Для денної форми — обов’язковий мінімум аудиторних занять
З-поміж іншого законопроєкт пропонує, що у студентів денної форми буде регульована кількість годин, які необхідно проходити на лекціях чи практичних заняттях. Для бакалаврів — не менше ніж 10 годин, для магістрів та аспірантів — не менше ніж 8 годин. Раніше цей показник не регулювався і, як вказує Кабмін, деякі заклади цим зловживали, пропонуючи студентам опрацьовувати дисципліни майже самостійно. Це призводило до зниження якості навчання.
Міністр освіти Оксен Лісовий закликав українців бути відкритими до змін: «Без зміни правил гри ми не отримаємо результат, відмінний від того, який маємо сьогодні. Наша команда готова до обговорень та взаємодії. Пояснювати та чути, дискутувати та слухати. Адже наша спільна мета — сильна та розвинена держава, а якісна освіта — одна із надважливих та необхідних для цього складових».