Понад півтора року війна в Україні була в центрі уваги світової спільноти через криваві сцени, які стали результатом вторгнення Росії. Але шокуючі суботні теракти в Ізраїлі, здійснені палестинським угрупуванням ХАМАС, і насування початку війни в Секторі Гази у відповідь, схоже, змінять поле бою як для Києва, так і для Москви.
Для України існує реальний ризик того, що конфлікт на Близькому Сході відверне увагу Заходу, а разом з нею і військову та економічну підтримку, необхідну для продовження боротьби з Росією. Москва тільки зрадіє такому відволіканню уваги, але ширший конфлікт на Близькому Сході може зруйнувати її і без того холодні відносини з Ізраїлем, який може також стати потенційним постачальником високотехнологічної військової техніки для України, – пише Washington Post.
Обидві країни вже обирають сторону. Президент України Володимир Зеленський був одним з перших світових лідерів, який зв’язався з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху після суботньої атаки. У публічних заявах він прямо порівняв президента Росії Владіміра Путіна з ХАМАСом.
«Терористи не зміняться. Вони просто повинні програти, а це означає, що ми повинні перемогти», – заявив Зеленський в середу під час несподіваного візиту до штаб-квартири НАТО в Брюсселі.
У свою чергу, Путін мовчав про атаку до вівторка і навіть тоді описав ситуацію насамперед як провал Вашингтона.
«Думаю, багато хто погодиться зі мною, що це яскравий приклад провалу політики США на Близькому Сході», – сказав Путін на зустрічі в Кремлі з прем’єр-міністром Іраку Мохаммедом Шиа ас-Судані, додавши, що американський підхід ніколи не враховував «фундаментальні інтереси палестинського народу».
Путін, який раніше мав тісні стосунки з Нетаньяху, не звернувся до ізраїльського лідера, щоб висловити свої співчуття після того, як ХАМАС вбив понад 1200 ізраїльтян. Війна в Україні зблизила Росію з Іраном, найпотужнішим регіональним суперником Ізраїлю і ключовим спонсором ХАМАСу.
У Брюсселі не стали ігнорувати той факт, що війна в Газі розпочалася у ключовий момент. Що стосується України, то терпіння її союзників випробовують на міцність, оскільки конфлікт входить в чергову зиму, а внутрішньополітичні проблеми зміщуються.
Washington Post пише, що в штаб-квартирі НАТО Зеленський читав промову і намагався зобразити себе «не стільки як конкурента за увагу і ресурси, скільки як чуйного союзника Ізраїлю». Однак пізніше на прес-конференції з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо він зізнався, що ситуація на Близькому Сході його тривожить.
«Звичайно, всі бояться», – сказав Зеленський.
У Вашингтоні сподіваються, що об’єднання американської допомоги Ізраїлю і допомоги Україні може подолати стійкий протест республіканців щодо останньої. Американські чиновники заявляють, що немає ніякого протиріччя між наданням допомоги і Україні, і Ізраїлю.
«Ми можемо робити і те, і інше, і ми будемо робити і те, і інше», – заявив міністр оборони США Ллойд Остін журналістам у Брюсселі.
«Найбільш нагальні потреби Ізраїлю – це високоточні боєприпаси повітряного базування і запаси ракет-перехоплювачів для системи «Залізний купол». Тому тут немає ніякої конкуренції між Ізраїлем і Україною за ці можливості», – написав Бредлі Боуман з «Фонду захисту демократій» цього тижня.
Однак можуть бути і побічні наслідки. Наприклад, Україна, безумовно, хотіла б мати більше систем Patriot, оскільки вони довели свою ефективність проти навіть найсучасніших російських ракет.
«Але якщо війна в Газі переросте в регіональний конфлікт, ці системи будуть дуже потрібні там. За повідомленнями, багато стратегій адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб обійти блокування фінансування допомоги Україні у Вашингтоні, були пов’язані з передачею ізраїльського озброєння, що також викликає сумніви», – пише видання.
Щонайменше один кандидат у президенти від Республіканської партії вже заявив, що передача американських артилерійських снарядів Україні завдала шкоди Ізраїлю, який міг би використати цю артилерію для захисту свого північного кордону. Російські чиновники намагалися розпалити цю дискусію, а колишній президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв без жодних доказів публічно заявив, що західна зброя, надана Україні, була використана ХАМАСом під час нападів на Ізраїль.
Але і для Москви ситуація в Газі все ускладнює. Протягом багатьох років Путін і Нетаньяху підтримували близькі стосунки, а ізраїльський прем’єр-міністр вихвалявся своєю дружбою з російським лідером на гігантських передвиборчих білбордах у 2019 році. В Ізраїлі проживає велика кількість репатрійованих євреїв з Росії, деякі з них мають серйозні зв’язки з Кремлем, зокрема це стосується олігарха Романа Абрамовича.
«Можливо, через ці зв’язки Ізраїль зайняв обережно-нейтральну позицію щодо війни в Україні. Здебільшого це було вигідно Росії, оскільки уряд Нетаньяху був непохитним у своїй відмові постачати Україні зброю або приєднатися до міжнародних санкцій проти Росії. Така позиція обурила як Вашингтон, так і Київ, а Зеленський минулого року припустив, що «особисті стосунки» між Нетаньягу і Путіним шкодять Україні», – йдеться в статті.
Але війна в Україні також призвела до того, що Росія стала залежною від найзапеклішого суперника Ізраїлю на Близькому Сході. Іранські БПЛА стали життєво важливими для військових зусиль Москви. Американські чиновники кажуть, що Тегеран прагне отримати російську військову техніку на «мільярди» доларів в обмін на допомогу у війні з Україною. Зокрема, йдеться про дозвіл Москві виготовляти самостійно іранські дрони-камікадзе.
Ситуацію ще більше ускладнюють звинувачення високопосадовців Росії у антисемітизмі через їхні висловлювання про Зеленського, який має єврейське походження. Минулого місяця сам Путін заявив, що «західні господарі» нібито «поставили на чолі сучасної України людину, яка є етнічним євреєм, з єврейським корінням, з єврейським походженням», щоб вона допомогла прославити «нацизм».
Відносини Росії з Ізраїлем – це відносно нове явище. Під час Холодної війни Москва озброювала арабські держави, які ворогували з Ізраїлем, що призвело до того, що СРСР розірвав двосторонні дипломатичні відносини під час арабо-ізраїльської війни 1967 року.