На Близькому Сході справжня війна. Бойовики з сектора Газа прорвалися на територію Ізраїлю. В багатьох місцях на кордоні між Ізраїлем і сектором Газа відбуваються бойові зіткнення, багато цивільних мешканців – у заручниках нападників
Також Ізраїль зараз перебуває під масованим ракетним ударом з боку сектора Газа. Ракети долітають навіть до Єрусалима, де вже були попадання в пагорби на околицях міста. Під ударами також інші ізраїльські міста.
Очевидно, що початок війни, який збігся з останнім днем єврейських свят, став несподіванкою як для Армії оборони Ізраїлю, так і для спецслужб цієї країни. Впродовж останнього часу вважалося, що організація ХАМАС, яка контролює сектор Газа, не зацікавлена в активних бойових діях і з нею можливо домовитися щодо зменшення ескалації. Така домовленість, до речі, була досягнута буквально за кілька годин до нападу за посередництва арабських країн. І вважалося, що найближчим часом Ізраїлю з боку сектора Газа нічого не загрожує.
Однак тепер, уперше за 50 років після Війни Судного дня, Армія оборони Ізраїлю оголосила стан війни, що є безпрецедентною новиною для всього регіону. Звичайно, Ізраїль зараз готуватиметься до суворої відповіді на появу бойовиків на своїй території, на загрози для цивільних мешканців і на ракетні обстріли. Є абсолютно очевидним, що постане питання про готовність країни до таких воєнних дій. Адже зараз є очевидним, що відповідні служби не підготувалися до нападу, що для нападу такої інтенсивності може не вистачати бомбосховищ і відповідних дій з боку спеціальних служб, що уряд недооцінив небезпеку, яка загрожувала Ізраїлю безпосередньо від бойовиків організації ХАМАС та інших палестинських терористичних організацій, які тепер приєднуються до цього нападу.
Напад бойовиків ХАМАСу на Ізраїль може мати серйозні наслідки й з точки зору міжнародної ситуації. З історії останніх десятиріч відомо, що війна на Близькому Сході завжди стає центральним моментом дестабілізації для стосунків між Заходом і арабським світом, змінює конфігурацію взаємин, може підірвати домовленості, які вже існують. І, звичайно ж, така війна зміщує фокус уваги з усіх тих подій, які відбувалися у світі до початку кризи на Близькому Сході. Особливо, якщо ми будемо свідками нової великої конфронтації.
Тож одним з головних бенефіціарів цієї війни може стати російський президент Путін, уряд якого давно підтримує тісні контакти з ХАМАСом і був фактично першим урядом, який був готовий до діалогу з керівництвом цієї терористичної організації після того, як хамасівці перемогли на парламентських виборах у Палестинській автономії та встановили свій контроль над сектором. Для Росії є досить важливим, щоб війни зараз розпочиналися в різних регіонах світу та щоб Захід не міг зосередитися на допомозі Україні й у Москви були розв’язані руки у продовженні війни на виснаження, яку Путін вважає реальним виходом з цієї ситуації, в якій він опинився внаслідок фіаско бліцкригу на українській території.
Звичайно, варто пам’ятати, що серед тих, хто підтримуватиме ХАМАС у його конфронтації з Ізраїлем і готовності продовжувати бойові дії, – союзники РФ, насамперед Ісламська Республіка Іран, яка допомагає ХАМАСу озброєнням і в економічному виживанні після того, як терористична організація втратила підтримку в арабському світі й не може сподіватися на значну допомогу, якщо не відмовиться від ескалації. На наших очах переформатовуватимуться коаліції й змінюватимуться наміри, адже ХАМАС напав на Ізраїль якраз напередодні можливої нормалізації стосунків цієї країни з Саудівською Аравією.
Таким чином, криза може виникнути не тільки внаслідок цього нападу ХАМАСу, але й якщо почнеться конфронтація Ізраїлю з арабськими країнами. А це може статися, якщо почнеться відповідна операція ізраїльської армії проти бойовиків ХАМАСу на території самого сектору Газа. Тут уже арабські уряди будуть досить серйозно реагувати на те, що відбуватиметься під час цієї акції у відповідь і з мирним населенням сектора Газа, яке зараз вітає терористів, що повертаються з ізраїльської території.
Отже, ми зараз перебуваємо, можна сказати, напередодні карколомних трагічних подій, які можуть датися взнаки для всієї міжнародної ситуації, не тільки в найближчу добу, не тільки в найближчі дні, але, можливо, і в найближчі місяці та навіть роки. Якщо згадати, як змінила міжнародну ситуацію Війна Судного дня, після якої ціни на нафту вже ніколи не були такими, як до цього нападу арабських країн на державу Ізраїль, яка змінила міжнародні союзи й конфігурації, які вже ніколи не поверталися до свого попереднього стану, ми можемо уявити собі, як нова війна, якщо тільки вона не закінчиться буквально за лічені години, може змінити обличчя Близького Сходу й світу і таким чином вплинути й на ту війну, яку Росія розраховує вести на українській землі в подальші місяці й роки.
Усі розрахунки на тлі кризи на Близькому Сході, як про це свідчить історія людства, можуть виявитися марними й зміститися в абсолютно інший, ще не передбачений бік. Так що залишається тільки сподіватися, що нова війна на Близькому Сході не переросте в глобальну кризу, яка поки що не піддається чіткому й конкретному прогнозуванню.