Володимир Путін під’їхав до готелю в центрі Москви на позашляховику російського виробництва на початку травня, одягнений невимушено — у джинси та легку куртку. Тримаючи букет квітів, він неспішно зайшов до вестибюля й обійняв свою колишню шкільну вчительку Віру Гуревич, яка поцілувала його в обидві щоки.
Потім він допоміг Гуревич сісти до машини й відвіз її на вечерю до Кремля.
Це сталося лише за день після того, як кілька західних медіа, посилаючись на звіт європейської розвідки, заявили, що Путін тижнями переховувався в підземному бункері, охоплений страхом замаху або навіть перевороту, пише The Guardian.
Телевізійна зустріч була ретельно зрежисована, щоб створити зовсім інший образ російського лідера — той, який він відточував протягом 25 років при владі: доступний, упевнений президент, людина з народу, яка просто навідується до старої вчительки.
Але хоча побоювання щодо неминучого перевороту перебільшені, мало хто сумнівається, що Путін входить у найскладніший період свого тривалого правління. Інтерв’ю з кількома людьми з оточення російського лідера, а також джерелами у російському бізнес-середовищі та західними розвідниками малюють картину ізольованого лідера, оточеного елітою, яка стрімко розчаровується — як через пробуксовування війни в Україні, так і через економічний спад усередині країни.
«Цього року в настроях еліт точно стався зсув… є глибоке розчарування Путіним», — сказав один із впливових бізнесменів, додавши, що «зростає відчуття наближення якоїсь катастрофи».
«Ніхто не вірить, що завтра все раптом обвалиться, — сказало джерело. — Але дедалі більше людей усвідомлюють, що ухвалюються абсолютно безглузді, саморуйнівні рішення. Люди, які раніше захищали Путіна, більше цього не роблять. Будь-яке відчуття майбутнього зникло».
Рейтинги схвалення Путіна падають, економіка зазнає дедалі більшого тиску, і навіть прокремлівські блогери, які рідко критикували президента, починають висловлювати невдоволення.
Попри тріщини всередині країни, розрахунок Путіна щодо війни в Україні не змінився, і він, як і раніше, налаштований продовжувати війну, згідно з інтерв’ю з кількома людьми, обізнаними з його мисленням, а також європейськими й українськими розвідниками.
Путін дав зрозуміти своєму найближчому оточенню, що вірить: Москва може захопити весь Донбас до кінця року, повідомили два джерела, які мають доступ до президента. «Путін зациклений на Донбасі й не зупиниться, поки не досягне цього», — сказав один із них.
Виступаючи після параду до 9 травня — який скоротили через побоювання атак українських дронів — Путін здивував багатьох, заявивши, що війна «наближається до завершення». Ця заява потрапила в заголовки, але люди, знайомі з його мисленням, застерігають: це не слід трактувати як ознаку готовності до компромісу. Радше це свідчить, що Путін вважає неминучим військовий прорив.
Український розвідник заявив, що російські генерали переконали російського лідера в тому, що Донбас буде захоплений до кінця року. «Нагору по командному ланцюгу надходять сфабриковані звіти про те, що перемога вже близько», — сказав чиновник.
Однак на полі бою ця бравада поки не відображається. Військові аналітики кажуть, що за нинішніх темпів просування Росії можуть знадобитися роки, щоб повністю захопити Донбас.
Досі незрозуміло, наскільки російські військові та спецслужби подають Путіну надто оптимістичну картину. «Навіть якщо багато хто навколо нього розуміє реальний стан справ, ми все одно не знаємо, що саме розуміє сам Путін. Це найскладніше питання», — сказав один із високопоставлених європейських розвідників.
«Звісно, чиновники та військові малюють президентові райдужну картину, — сказав співрозмовник, знайомий із дискусіями в Кремлі. — Вони йому брешуть. Так працює система, яку побудував Путін».
Ще одним фактором у рішенні Путіна продовжувати війну стало те, що російський лідер втратив віру в здатність Дональда Трампа змусити Київ відмовитися від територій у межах угоди, повідомили джерело, близьке до Путіна, та ще один співрозмовник, залучений до неофіційних переговорів.
«У Москві панував великий оптимізм щодо того, що після виборів Трамп зможе “доставити” Донбас. Але він значною мірою зник», — сказало джерело, яке контактує з Путіним.
Хоча Трамп останнім часом неодноразово заявляв, що війна в Україні наближається до завершення — за допомоги США — російське керівництво дедалі менше бачить сенс у продовженні переговорів із Вашингтоном. Україна визнала, що посланці Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф під час низки зустрічей неодноразово тиснули на неї з вимогою вивести українські війська з територій, які вона досі контролює.
Але Київ також суттєво зменшив свою залежність від Вашингтона, одночасно нарощуючи власне військове виробництво. Розблокування кредиту ЄС на €90 млрд та поглиблення військового й розвідувального співробітництва з європейськими союзниками ще більше зменшили американський вплив на Україну, і Київ не налаштований поступатися територіями без залізобетонних гарантій безпеки від США.
Наразі метою Москви є захоплення Донбасу, і російські перемовники дали зрозуміти, що Москва буде готова просити миру після цього. Але люди, близькі до Путіна, кажуть, що його амбіції можуть знову зрости, якщо він відчує, що Україна починає занепадати. Тоді, за словами двох співрозмовників, знайомих із його мисленням, він може піти далі — форсувати Дніпро в спробі захопити всі чотири українські області, які Росія оголосила анексованими у 2022 році, але досі не контролює повністю.
«Він не є довгостроковим стратегом, — сказав один із них. — Апетит приходить під час їжі».
Невдоволення всередині країни
Перші хвилі невдоволення в суспільстві почали проявлятися на початку 2026 року, коли Кремль заборонив або обмежив більшість месенджерів, залишивши доступ лише до підтримуваної державою альтернативи.
Мобільний інтернет у центрі Москви та інших регіонах періодично відключали або повністю блокували, через що російський бізнес почав скаржитися на мільярдні збитки.
Влада пояснювала безпрецедентні обмеження заходами безпеки через атаки українських дронів і диверсії.
Відключення викликали чорний гумор серед московської еліти. «За столом усі говорять про інтернет. Ми тепер десь ближче до Північної Кореї», — сказав один із кремлівських інсайдерів. Китайський контроль над інтернетом, який раніше в Росії висміювали як символ цензури, тепер обговорюють із певною заздрістю.
Відключеннями інтернету керує впливова друга служба ФСБ — підрозділ спецслужб, який пов’язують із отруєнням покійного опозиціонера Олексія Навального.
Водночас деякі представники російської політичної еліти — зокрема прессекретар Кремля Дмитро Пєсков і перший заступник керівника адміністрації Сергій Кирієнко — приватно намагалися переконати Путіна відмовитися від частини найжорсткіших обмежень, але безуспішно, повідомили два джерела, знайомі з обговореннями.
«Поки триває війна, Путін робитиме ставку на силовиків», — сказав ще один співрозмовник, близький до Кремля.
«Питання інтернету — дуже чутливе для російського суспільства. І воно викликало величезну хвилю обурення», — сказала в телефонному інтерв’ю Ксенія Собчак, впливова російська журналістка та донька колишнього політичного наставника Путіна.
Собчак заявила, що лише питання часу, коли російська влада піде ще далі та заблокує всі західні соціальні мережі, примусивши людей перейти на вітчизняні аналоги. На її думку, це може статися вже наступного року. «Думаю, рішення про це вже точно ухвалене», — сказала вона.
Для багатьох росіян цей рік також приніс вищі податки та зростання інфляції, а економіка, що пробуксовує, змушує бізнес закриватися й різко підвищує ціни на продукти та комунальні послуги.
У сукупності все це свідчить, що Путін порушив один із негласних суспільних договорів, на яких трималося його правління з початку вторгнення: пересічні росіяни могли переважно ігнорувати війну, поки повсякденне життя залишалося стабільним.
У російських соцмережах дедалі помітніше невдоволення владою. Відео, де власники малого бізнесу обурюються через вищі податки, жителі скаржаться на постійні відключення інтернету, а фермери в Сибіру — на масове знищення худоби за наказом влади, стають вірусними.
Індекс загального рівня щастя в Росії у квітні впав до найнижчого рівня за 15 років, повідомив державний соціологічний центр, а кілька опитувань показали, що рейтинг схвалення Путіна знизився до мінімуму від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
«Путін уважно стежить за своїм рейтингом. Він одержимо контролює опитування з 1999 року», — сказав Олексій Венедиктов, колишній головний редактор радіостанції «Ехо Москви», яку закрили після початку війни.
Венедиктов пригадав, як Путін одного разу показував йому результати опитувань із величезною підтримкою після анексії Криму — кроку, який журналіст не підтримував — і сказав: «Ви не з народом. Я — з народом».
Переворот?
Хоча очевидно, що невдоволення серед еліт і населення зростає, більшість аналітиків вважають: якщо реальна загроза режиму Путіна й виникне, то вона прийде не з вулиці, а з його найближчого оточення.
Одним із найбільш резонансних тверджень, які з’явилися на початку місяця в розвідзвіті неназваної європейської країни, стала версія про те, що колишній міністр оборони Сергій Шойгу може стати загрозою для Путіна. Однак і прихильники, і критики Кремля вважають сценарій неминучого перевороту малоймовірним.
Російські спецслужби за схваленням Путіна заарештували кількох найближчих соратників і друзів Шойгу, ще більше ізолювавши колись впливового міністра на тлі припущень, що і він сам може зрештою потрапити під чистки.
«Шойгу не має популярності в армії та не має власної опори, — сказав колишній високопосадовець, який знає його особисто. — Він ніколи не піде проти Путіна».
Малоймовірно також, що невдоволення прийде від російських олігархів. Багато хто з них приватно жахається війни, але мовчить, боячись висловлюватися публічно, сказав один із провідних російських бізнесменів. Останні місяці принесли нові чистки та хвилю державних захоплень приватного бізнесу — найгучнішим став арешт Вадима Мошковича, мільярдера та засновника великої аграрної компанії.
«Бізнес-еліта грає в російську рулетку. Вони сподіваються, що влучить у сусіда, а не в них», — сказав Олег Тіньков, один із небагатьох російських бізнесменів, який відкрито виступив проти вторгнення та залишив країну.
«Хто піде проти нього? Усі просто чекають його кінця», — додав Тіньков.
Тим часом російський президент останніми тижнями збільшив кількість поїздок, що, схоже, є спробою спростувати розмови про його страхи за власну безпеку та нібито параною. «Путін завжди був одержимий безпекою, але неправильно казати, що він ховається», — сказав співрозмовник, близький до Кремля, який нещодавно зустрічався з президентом.
«Так, серед еліт є нервозність. Так, є невизначеність. Але говорити про екзистенційну загрозу владі Путіна поки передчасно. Він і далі контролює ситуацію».
Високопоставлений європейський розвідник сказав, що багато представників верхівки «зараз перебувають на етапі усвідомлення» — вони визнають наростання проблем як на фронті, так і в економіці, але поки не мають плану дій у відповідь.
«Вони розуміють, що тенденція негативна. Але я не чув, щоб хтось із них ставив питання: “І що ми тепер будемо з цим робити?”»
