Україна надала право на розробку одного з найбільших державних родовищ літію консорціуму інвесторів, пов’язаних з президентом США Дональдом Трампом. Серед них — мільярдер Рональд Лаудер, давній друг Трампа, а також компанія TechMet, частково контрольована урядовою інвестиційною структурою Сполучених Штатів.
Про це повідомляє The New York Times. За даними видання, рішення ухвалила урядова комісія України. Двоє членів комісії на умовах анонімності заявили, що хоча угода ще потребує формального затвердження Кабінетом міністрів, фактично вона вже погоджена. Співрозмовники пояснили анонімність чутливістю голосування.
Переможний консорціум має тісні зв’язки з нинішньою адміністрацією США. До нього входить Рональд Лаудер — спадкоємець косметичної імперії Estée Lauder і давній знайомий Дональда Трампа, з яким він познайомився ще під час навчання в університеті. Саме Лаудер, за даними The New York Times, свого часу запропонував Трампу ідею придбання багатої на природні ресурси Гренландії. Іншим інвестором є TechMet — енергетично-сировинна компанія, частка в якій належить урядовій інвестиційній агенції США, створеній під час першого президентського терміну Трампа.
Члени української комісії зазначили, що консорціум випередив конкурентів, оскільки відповідав більшості критеріїв тендера, та відкинули припущення про можливий фаворитизм. Водночас видання наголошує, що Київ, вибудовуючи співпрацю з інвесторами, пов’язаними з Трампом і його оточенням, намагається посилити свої позиції у відносинах із Вашингтоном. Це відбувається в момент, коли Україна прагне підтримки США у переговорах щодо завершення війни з Росією, апелюючи до бізнес-орієнтованого підходу американського президента.
З моменту повернення Трампа до влади відносини між США та Україною, за оцінкою The New York Times, набули більш комерційного характеру. Вашингтон скоротив більшість військової допомоги Києву та зосередився на можливостях інвестування й продажу озброєнь. Українські посадовці, у свою чергу, адаптуються до цієї логіки, пропонуючи потенційно прибуткові проєкти у сфері видобутку корисних копалин і виробництва зброї.
Такий підхід простежується і в проєкті мирного плану, який обговорюють Київ і Вашингтон. Документ містить положення про післявоєнну відбудову України, яку президент Володимир Зеленський оцінює у 800 млрд доларів. За його словами, це створить широкі можливості для американського бізнесу. «Тут є багато грошей», — заявив Дональд Трамп минулого місяця, приймаючи Зеленського у своїй резиденції Мар-а-Лаго у Флориді.
Українська влада також демонструє готовність до поглиблення бізнес-співпраці зі США менш прямими кроками. Зокрема, нещодавно до наглядової ради державної компанії «Енергоатом» призначили Патріка Фрагмана — колишнього генерального директора американської компанії Westinghouse. Під час його керівництва Westinghouse суттєво розширила співпрацю з «Енергоатомом». Кілька українських посадовців і представників бізнесу визнають, що це призначення може містити потенційний конфлікт інтересів, але вважають його сигналом готовності Києва до співпраці з адміністрацією Трампа, особливо в контексті можливих мирних домовленостей. Сам Трамп раніше пропонував залучення США до управління великою українською атомною електростанцією, яка наразі перебуває під контролем Росії.
Найбільший інтерес Дональда Трампа, як зазначає видання, викликають мінеральні ресурси України. Минулої весни Київ підписав угоду, яка передбачає надання США частки в українських надрах. Документом створено спільний українсько-американський інвестиційний фонд для фінансування майбутніх проєктів у сфері природних ресурсів. Цей крок широко розглядався як спроба закріпити підтримку США через ділові інтереси.
Саме в межах цієї домовленості українська сторона просувала родовище літію Добра в центральній Україні як пілотний проєкт. Це одне з найбільших родовищ літію в країні — стратегічного металу, необхідного для виробництва акумуляторів та інших технологій. Розробка родовища здійснюватиметься за угодою про розподіл продукції, яка дозволяє інвесторам видобувати корисні копалини в обмін на частку для держави.
Відповідно до українсько-американської мінеральної угоди, половина доходів, які отримає український уряд від родовища Добра, надходитиме до спільного інвестиційного фонду. Документ також передбачає, що компанія, якій для розробки родовища потрібні додаткові інвестори, має спершу презентувати проєкт саме цьому фонду — механізм, що фактично надає перевагу американським компаніям. У випадку з родовищем Добра це може створювати потенційний конфлікт інтересів, оскільки агенція США, яка опікується фондом, — U.S. International Development Finance Corporation — одночасно володіє часткою в TechMet.
Наразі залишається невідомим, який обсяг коштів Рональд Лаудер і TechMet готові інвестувати у проєкт. Мінімальна сума, визначена умовами тендера, становить 179 млн доларів, однак один із членів комісії повідомив, що зобов’язання консорціуму є значно вищими. Водночас експерти галузі зазначають, що шлях від геологічної розвідки до повноцінного видобутку зазвичай триває близько 15 років. Це означає, що реальні прибутки від літієвого проєкту з’являться вже після завершення нинішнього президентського терміну Дональда Трампа.