Україна домовилася із західними партнерами про те, що систематичні порушення Росією будь-якої майбутньої угоди про припинення вогню отримуватимуть скоординовану військову відповідь з боку Європи та США. Про це Financial Times, повідомили особи, поінформовані про перебіг обговорень.
За їхніми словами, пропозицію неодноразово обговорювали українські, європейські та американські посадовці у грудні та січні. Вона передбачає багаторівневу реакцію на будь-які порушення Росією узгодженого перемир’я.
Представники Києва, Москви та Вашингтона мають знову зустрітися у середу та четвер в Абу-Дабі для переговорів, спрямованих на припинення війни.
Згідно з планом, про який розповіли три джерела, знайомі з його змістом, порушення режиму припинення вогню з боку Росії має викликати реакцію протягом 24 годин. Вона починатиметься з дипломатичного попередження та дій, необхідних з боку української армії для припинення порушення.
Якщо бойові дії триватимуть і надалі, запускатиметься другий етап втручання із залученням сил так званої коаліції охочих, до якої входять багато країн ЄС, а також Велика Британія, Норвегія, Ісландія та Туреччина.
У разі, якщо порушення переросте у розширений напад, через 72 години після першого інциденту має набрати чинності скоординована військова відповідь сил, підтриманих Заходом, із залученням військових США, зазначили співрозмовники.
Українські, європейські та американські посадовці обговорювали цей план у Парижі в грудні, а 3 січня переговори продовжилися між радниками з національної безпеки країн коаліції охочих у Києві, повідомило одне з джерел.
За його словами, президент Володимир Зеленський також порушував питання про те, яку підтримку можуть надати США, під час зустрічі з Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго в грудні.
Велика Британія та Франція пообіцяли розмістити війська і озброєння в Україні в межах гарантій безпеки, підтриманих США, які мають стати основою 20-пунктного мирного плану з припинення майже чотирирічного повномасштабного вторгнення Росії.
Після припинення вогню європейська «стримувальна» місія має забезпечувати заходи заспокоєння в повітрі, на морі та на суші за підтримки американської розвідки й логістики, заявили лідери ключових союзників Києва після зустрічі в Парижі.
Механізми моніторингу та примусу до виконання перемир’я матимуть вирішальне значення для його стійкості. США запропонували надати високотехнологічні можливості спостереження вздовж лінії фронту протяжністю близько 1400 кілометрів.
Україна неодноразово фіксувала порушення режимів припинення вогню з боку Росії з 2014 року, коли російські війська вперше вторглися на схід України в Донецьку та Луганську області під виглядом проросійського сепаратистського повстання.
Мінські угоди, підписані у 2014 і 2015 роках, мали зупинити бойові дії та визначити шлях до тривалого миру. Їхніми сторонами були Росія, Україна, Організація з безпеки і співробітництва в Європі та встановлені Кремлем керівники двох сепаратистських регіонів.
Однак місія ОБСЄ обмежувалася фіксацією порушень і не мала мандата на примус чи західних гарантій безпеки. У результаті перемир’я неодноразово зривалося, що зрештою призвело до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
У січні Зеленський заявив, що гарантії безпеки, узгоджені зі США за участю європейських партнерів, є «на 100 відсотків готовими», і Київ «чекає від партнерів підтвердження дати та місця підписання».
«Я сказав американській стороні, що це важливо не лише для мене — це також дуже важливо для людей, щоб вони бачили прогрес», — сказав Зеленський журналістам у Києві в четвер.
Водночас багато деталей угоди залишаються незрозумілими, а ключовою умовою гарантій безпеки є стале припинення вогню, якого поки що не досягнуто.
Трамп запропонував Зеленському гарантії безпеки, які український президент назвав «натовськими», подібними до зобов’язань за статтею 5 НАТО, згідно з якими новий напад Росії викликав би колективну відповідь союзників України. За словами Зеленського, Трамп запропонував 15-річний термін таких гарантій, тоді як українська сторона прагне продовжити його до 50 років.
Минулого тижня Зеленський заявив, що частиною пакета гарантій безпеки зі США є 800-тисячна українська армія, забезпечена озброєнням і підготовкою.
Він прагне підписати цей документ і післявоєнний «план процвітання» з відбудови України разом зі США до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого. Президент вважає, що це може надати Києву важелі у переговорах з Москвою та закріпити підтримку Трампа в довгостроковій перспективі.
Раніше Financial Times повідомляла, що адміністрація Трампа дала зрозуміти Україні: американські гарантії безпеки залежать від згоди Києва на мирну угоду, яка, ймовірно, передбачатиме передачу Росії Донбасу.
Зеленський заявив, що йому не подобається ідея «послуги за послугу». «Мій сигнал був чіткий: підписання гарантій безпеки — це акт доброї волі», — сказав він.
Питання східного Донбасу стало каменем спотикання на переговорах. Київ відмовляється поступатися ключовими територіями, які російська армія не змогла захопити, тоді як Москва не готова рухатися вперед без виконання своїх максималістських вимог.
Президент Росії Володимир Путін заявляє, що його армія перемагає Україну на полі бою і готова продовжувати війну до досягнення своїх цілей. Останніми тижнями російські ракети й дрони масовано атакують критичну інфраструктуру України, занурюючи Київ у темряву та позбавляючи тепла і води значну частину з майже 4 мільйонів мешканців столиці в найсуворішу зиму війни.
Росія також категорично відкинула гарантії безпеки, які обговорюють США та Україна. Колишній президент РФ Дмитро Медведєв заявив у коментарях, оприлюднених у понеділок, що «ці гарантії не можуть бути односторонніми». «Це не гарантії для України. Це гарантії для обох сторін — Росії та України. Інакше вони не працюють», — цитує його ТАСС.
Москва також заявляє, що не погодиться на припинення вогню до укладення всеосяжної угоди про завершення війни і не прийме розміщення західних військ в Україні.
За словами українських і європейських посадовців, Вашингтон доклав небагато зусиль, щоб примусити Росію реально припинити війну і сісти за серйозні переговори. Натомість США тиснуть на Зеленського і дають зрозуміти Києву, що будь-які зобов’язання з безпеки з боку адміністрації Трампа залежатимуть від болісних територіальних поступок, які відповідають вимогам Росії.
Минулого місяця Україна, Росія і США провели перші тристоронні мирні переговори в Абу-Дабі. Зеленський заявив, що «центральною темою обговорень були можливі параметри завершення війни».
Він також повідомив, що делегації обговорювали роль Вашингтона в «моніторингу та нагляді за процесом припинення війни і забезпеченні реальної безпеки». Подробиць президент не навів, але зазначив, що «військові представники визначили перелік питань» для обговорення на наступній зустрічі.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга минулого тижня заявив місцевим медіа, що в переговорах з російською стороною було досягнуто певного «прогресу». За його словами, причиною стала «якісна зміна складу російської делегації».
«Це інші люди, і там уже не було псевдоісторичних лекцій», — сказав він, маючи на увазі попередні двосторонні переговори в Стамбулі минулої весни, під час яких російські чиновники нижчого рівня читали українській стороні ревізіоністські лекції з історії. На відміну від цього, переговори в столиці ОАЕ, за його словами, «були дуже предметними».