Кількість нових заяв на надання притулку в країнах ЄС, Норвегії та Швейцарії за перші дев’ять місяців 2026 року скоротилася на 24,3%. Німеччина, яка багато років була головною країною призначення для шукачів притулку, опустилася на третє місце після Франції та Італії.
Про це повідомляє DW з посиланням на Welt am Sonntag та дані Агентства ЄС з питань притулку.
З січня по вересень у країнах ЄС, Норвегії та Швейцарії було зареєстровано 452 969 нових заяв на захист. Це на 24,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільше заяв подали у Франції — 98 822. На другому місці Італія з 78 496 заявами.
Німеччина посіла третє місце — з початку року там подали 70 257 заяв на притулок.
До кінця 2024 року саме Німеччина залишалася головною країною призначення для шукачів притулку в Європі.
Найменше заяв було зареєстровано на Мальті — 294, у Словаччині — 131 та в Угорщині — 83.
У Німеччині найбільше нових заявників прибули з Афганістану — 23%, Сирії — 12% та Туреччини — 10%.
Загалом у ЄС, Норвегії та Швейцарії найчастіше просили захисту громадяни Афганістану — 52 361 заява, Венесуели — 37 294 та Бангладеш — 26 497.
Крім того, заяви на притулок подали 6420 громадян Росії.
Однією з причин скорочення кількості заяв називають угоди ЄС про партнерство з країнами Північної Африки.
Лівія, Єгипет та інші держави отримують кредити й інвестиції Євросоюзу для розвитку систем охорони здоров’я та освіти, а також посилення безпеки і прикордонного контролю.
Метою таких угод є зміцнення економіки цих країн та зниження рівня міграції до Європи.
На статистику також могла вплинути нова система надання притулку в ЄС, яка передбачає прискорений розгляд заяв на зовнішніх кордонах та жорсткіші заходи щодо порушників міграційних правил.
12 червня набрала чинності реформа законодавства про притулок, яка передбачає прискорені процедури для громадян окремих країн походження та розгляд частини заяв безпосередньо на зовнішніх кордонах Євросоюзу.
У Німеччині також скорочується кількість людей, які отримують соціальні виплати як шукачі притулку.
За даними Федерального статистичного відомства, наприкінці 2025 року такі виплати отримували близько 390 тисяч осіб — на 15%, або на 71 400 людей, менше, ніж роком раніше.
