Дональд Трамп, Біньямін Нетаньягу та Володимир Путін оточили себе підлабузниками й через власні прорахунки втягнулися у безвихідні війни. Тепер усі троє намагаються силою вийти із ситуацій, які самі створили.
Про це пише оглядач The New York Times Томас Фрідман у колонці “Три світові лідери. Три неймовірно погані рішення”.
За його словами, Трамп, Нетаньягу і Путін є дуже різними людьми, однак кожен із них вважає себе найрозумнішою людиною в будь-якій кімнаті. Водночас усі троє зробили одну з найбільших помилок, яку може допустити лідер, — оточили себе людьми, які говорять їм те, що вони хочуть чути.
“Усі вони втягнулися у безвихідні війни, з яких сьогодні можуть вибратися лише ціною принизливого визнання своєї неправоти”, — зазначив Фрідман.
Особливу небезпеку становить ситуація, коли безрозсудний лідер опиняється перед необхідністю визнати помилку. У такому разі він може не змінити курс, а подвоїти ставку на програшну стратегію.
Говорячи про Нетаньягу, Фрідман назвав помилковими два припущення: що Ізраїль може одним масштабним повітряним ударом повалити режим у Тегерані та що він здатен обрати нового лідера Ірану.
Оглядач зазначив, що ізраїльська розвідка “Моссад” ефективна у вистежуванні та ліквідації ворогів Ізраїлю, однак це не означає, що вона так само добре розуміє політичні й суспільні процеси в Ірані та інших країнах.
За його словами, завербовані розвідкою противники місцевих режимів можуть перебільшувати їхню слабкість та переконувати Ізраїль, що повалити владу буде легко.
Фрідман також згадав повідомлення про те, що Ізраїль розглядав колишнього президента Ірану Махмуда Ахмадінежада як можливого лідера країни після зміни режиму. Оглядач назвав припущення, що іранці приймуть керівника, якого їм фактично нав’яже Ізраїль, проявом надмірної самовпевненості.
Подібну помилку допустив і Володимир Путін. Російський лідер повірив у власне твердження про те, що українці та росіяни є “одним народом”, українська незалежність нібито створена Заходом, а влада в Києві швидко впаде.
Фрідман навів оцінку військового аналітика Роббіна Лейрда, який назвав це фундаментальною помилкою Путіна.
“Ця ідеологічна сліпа пляма змусила його очікувати, що російські війська зустрінуть як визволителів”, — зазначив Лейрд.
За його оцінкою, російська розвідка надто сильно покладалася на проросійські джерела, які повідомляли Москві бажану інформацію замість реальних даних про настрої українців і можливості України.
Фрідман також заявив, що Путін замість перетворення Росії на вільне та відкрите суспільство, яке могло б бути привабливим для українців, остаточно перетворив її на поліцейську державу з уразливою нафтовою економікою.
Автор порівняв ставлення Путіна до технологічного розвитку із ситуацією, коли після винайдення автомобілів керівник вирішує вкладати гроші у збільшення кількості коней та у фантазію XIX століття про єдину російську державу.
Трампа Фрідман звинуватив у послабленні та ізоляції США через рішення втрутитися у війну проти Ірану без союзників, міжнародної легітимності та запасного плану щодо іранської ядерної програми.
Нетаньягу, за оцінкою оглядача, попри тактичні успіхи проти ХАМАС, “Хезболли” та Тегерана, не зміг перетворити їх на нову стратегічну реальність для Ізраїлю.
“Сьогодні ми маємо трьох лідерів, які намагаються вибомбити собі шлях із глухого кута”, — написав Фрідман.
Він також розкритикував керівництво Ірану, яке, за його словами, десятиліттями утримувало владу за допомогою репресій, релігійного тиску та витрачання мільярдів доларів на протистояння з Ізраїлем.
Оглядач звернув увагу й на гостру водну кризу в Ірані. Через спеку та виснаження водосховищ іранська влада раніше попереджала, що у разі подальшого погіршення ситуації може постати питання про евакуацію Тегерана.
Фрідман підсумував, що всі ці конфлікти зрештою завершаться переговорами, оскільки жоден із лідерів не зможе нескінченно підтримувати розпочаті війни. Питання полягає лише в тому, коли вони будуть змушені визнати свої помилки.
