Сполучені Штати та Україна перебувають у союзі з тих пір, як адміністрація президента Джо Байдена пообіцяла підтримувати «скільки це буде потрібно» у протистоянні невпинному вторгненню Москви.
Але минуло більше року війни, і між Вашингтоном та Києвом зростають розбіжності щодо цілей війни, і виникають потенційні гарячі теми щодо того, як і коли завершиться конфлікт, пише Рolitico.
«Адміністрація не має чіткої політики та чіткої мети. Чи затягувати цю справу, чого хоче Володимир Путін? Чи просто дати їм достатньо, щоб вижити, а не виграти? Я зараз не бачу політики перемоги, а якщо її немає, то що ми робимо?», – сказав конгресмен Майкл МакКол, голова Комітету Палати представників у закордонних справах.
Публічно між Байденом і українським президентом Володимиром Зеленським не було розриву і напруги. На основі розмов із офіційними особами, законодавцями та експертами з’являються нові точки напруги: диверсія на газопровод; жорстока, виснажлива оборона стратегічно неважливого міста; і план боротьби за регіон, де російські війська закріплювалися майже десять років.
Вищі чиновники адміністрації стверджують, що єдність між Вашингтоном і Києвом тісна, але тріщини все таки з’явилися.
Численні чиновники адміністрації почали хвилюватися, що Україна витрачає так багато живої сили та боєприпасів у Бахмуті, що це може підірвати їхню здатність здійснити великий контрнаступ навесні.
«Звичайно, я не хочу принижувати ту величезну роботу, яку українські солдати та лідери доклали для захисту Бахмута — але я вважаю, що це більше символічне значення, ніж стратегічне та оперативне значення», — сказав міністр оборони Ллойд Остін.
Американські політики дали зрозуміти, що акти насилля за межами України не допускатимуться (мається на увазі вбивство Дар’ї Дугіної, яке припискють українським диверсантам), а в Україні виникало розчарування щодо поставок зброї Вашингтоном.
Хоча Байден пообіцяв непохитну підтримку, а скарбниця поки що залишається відкритою, США чітко дали зрозуміти Києву, що вони не можуть нескінченно фінансувати Україну на такому рівні. Хоча підтримка України здебільшого була зусиллям обох партій, невелика, але зростаюча кількість республіканців почала висловлювати скептицизм щодо використання американських скарбів для підтримки Києва без кінця далекої війни.
Поки що Байден продовжував дотримуватися свого рефрену про те, що США залишать Зеленському всі рішення щодо війни та миру. Але по всьому Вашингтону почалися перешіптування щодо того, наскільки це буде доцільним, оскільки війна триває — і наближаються чергові президентські вибори.
Більше того, Пентагон постійно висловлював сумніви в тому, що українські сили, незважаючи на те, що вони озброєні сучасною західною зброєю, зможуть витіснити Росію з Криму, де вона закріпилася майже десять років.