Нарешті хороші новини з України. Затвердження у квітні пакета військової підтримки адміністрації Байдена на суму 61 млрд доларів після шестимісячної затримки в Конгресі дає свої результати. Зокрема, надходження балістичних ракет Atacms з дальністю 300 км означає, що Україна тепер може вразити будь-яку ціль в окупованому Росією Криму, причому зі смертельним ефектом, пише The Economist.
За останній тиждень російський наступ на північному сході на Харків, друге місто України, також, схоже, втратив темп. Потенційно ще більш важливим є те, що 30 травня президент Джо Байден під тиском дедалі більшого хору європейських союзників послабив обмеження на використання американської зброї проти військових цілей на російській території, введені через надмірно роздуті побоювання з приводу російської ядерної ескалації. Тепер українцям буде дозволено використовувати деякі види американської зброї для нанесення ударів по російських військах по той бік кордону, які атакують або готуються до атаки на Харків. Неясно, чи буде це включати в себе нанесення російськими тактичними літаками ударів з використанням плануючих бомб, подібних до тих, що вбили щонайменше 18 осіб у харківському господарському магазині 25 травня.
Однак, на превеликий розпач українців, пан Байден досі не зняв заборону на нанесення ударів по цілях в інших регіонах Росії. Про те, чого може домогтися Україна, якщо їй більше не доведеться воювати зі зв’язаними за спиною руками, говорить ефективність її кампанії в Криму. За словами Бена Ходжеса, колишнього командувача американськими військами в Європі і старшого радника НАТО з логістики, українці “систематично займаються тим, що роблять Україну непридатною для розміщення російських військ”.
Це був би величезний стратегічний приз для України. Ще з часів Катерини Великої росіяни вважали Крим важливим у військовому відношенні. Володимир Путін розглядав Крим, з 2018 року з’єднаний з материком Керченським мостом, як непотоплюваний авіаносець, де логістичні центри, авіабази і Чорноморський флот, що діє з Севастополя, можуть бути використані для домінування на півдні України, перекриття життєво важливого для України експорту зерна і забезпечення постійного потоку людей і матеріальних засобів для повного витіснення України з Донбасу на півночі. Російський президент вклав величезні кошти у військову інфраструктуру в Криму, і тепер все це перебуває під загрозою.
Десант у стилі “Дня Д” для звільнення Криму залишається немислимим. Однак, на думку британського стратега сера Лоуренса Фрідмана, це неправильний погляд на ситуацію.
Крим – слабке місце для Росії. Їй занадто багато чого потрібно захищати, і для України це найкращий спосіб чинити реальний тиск на Путіна, щоб домогтися поступок у майбутньому. Колишній радник міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге згоден із цим: “Кампанія України – це суміш військової та політичної стратегії. У політичному відношенні це найважливіший актив Росії, але він також дуже вразливий”.
Україна намагається зробити так, щоб Крим став для Путіна не активом, а тягарем. Мета – ізолювати його і тим самим відтіснити російські повітряні та морські сили з півдня України і задушити півострів як логістичний центр.
Україна вже продемонструвала здатність крилатих ракет Storm Shadow і Scalp, що поставляються Великою Британією і Францією, а також своїх власних саморобних морських безпілотників вражати російські військові кораблі.
Але тепер Київ використовує смертоносну комбінацію атакувальних засобів і дедалі досконаліших дронів, щоб систематично послаблювати російську протиповітряну оборону в Криму, наносити удари по авіабазах, з яких літають російські перехоплювачі, і вражати критично важливі логістичні та економічні цілі. Сер Лоуренс каже, що зосередження зусиль на руйнуванні російської мережі ППО може бути також частиною підготовки до швидкого прибуття перших партій винищувачів F-16 з Європи.
Важливо зазначити, що хвалена і дуже дорога російська система протиповітряної оборони С-400 виявилася неефективною. Ніко Ланге каже, що українці використовують дрони-обманки, щоб змусити росіян увімкнути радари і розкрити позиції. Дані про ціль негайно передаються командам, що запускають ракети ATACMS. Протягом шести хвилин ракети, які практично не виявляються через свою швидкість і низьку ефективну площу розсіювання, вражають цілі.
Генерал Ходжес зазначає, що С-400 також уразливі для диверсій з боку українських спецпідрозділів, що діють у Криму. Кожна батарея коштує близько 200 мільйонів доларів, і їх нелегко замінити.
Генерал каже, що російським військам “ніде сховатися”. Завдяки супутниковій та повітряній розвідці, яку надають союзники по НАТО, власному глибокому знанню території та помічникам на землі, ніщо не може рухатися в Криму без того, щоб про це не дізналися українці.
З появою ATACMS і дедалі досконаліших власних безпілотників кожен квадратний метр півострова перебуває в зоні досяжності, включно з такими залежними від часу цілями, як літаки та колони озброєння, які рухаються автомобільними або залізними дорогами.
Генерал Ходжес упевнений, що українці “зруйнують Керченський міст, коли будуть готові”. Однак потенційно складнішим завданням буде руйнування нової залізничної лінії, що проходить уздовж Азовського моря від Ростова через південні міста Маріуполь і Бердянськ до Криму.
Керівник прес-центру сил оборони півдня ЗСУ Дмитро Плетенчук каже: “Залізниця сухопутним коридором – це визнання того, що Кримський [Керченський] міст приречений. Вони шукають спосіб підстрахуватися, тому що розуміють, що рано чи пізно у них виникнуть проблеми”.
Рання перевірка ширшого стратегічного успіху кампанії України в Криму може відбутися цього літа, коли російські відпочивальники зазвичай спрямовуються через Керченський міст на курорти півострова. Якщо вони вирішать інакше, каже Бен Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, це буде поганою ознакою для Путіна.
Крим значною мірою залежить від туристичної галузі, і минулого року кількість бронювань скоротилася майже наполовину. “Із престижного проєкту Крим перетворився на місце, куди витікають російські ресурси”, – каже він.