Світові імпортери пшениці готуються до скорочення поставок через атаки на зернову інфраструктуру в Чорному морі. Це підвищує ризики для продовольчої безпеки великих покупців, зокрема Єгипту та Індонезії, і вже штовхає ціни вгору.
Про це повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго з початку липня зросли більш ніж на 17%, переважно через скорочення поставок із Чорноморського регіону. Водночас фізичні ціни помітно підвищилися в інших великих країнах-експортерах — Аргентині, Австралії та США.
Взаємні атаки Росії та України на порти й судна останніми тижнями призвели до зупинки роботи зернових терміналів і змусили перевізників відкладати або скасовувати завантаження десятків партій у розпал експортного сезону.
Один із трейдерів у Сінгапурі, який продає чорноморську пшеницю азійським переробникам, розповів Reuters, що вантажі мали почати надходити із середини серпня, але багато суден не змогли зайти до портів для завантаження.
За його словами, покупці вже розглядають можливість замінити частину цих поставок зерном з Австралії, Північної Америки та Аргентини.
Найбільші імпортери пшениці особливо вразливі, оскільки значну частину поставок у другій половині року отримують саме з Чорноморського регіону, де новий урожай починає надходити на ринок із липня.
В Азії переробники зерна забронювали приблизно 2-2,5 млн тонн чорноморської пшениці з поставкою в липні-вересні. Це становить близько 30-50% імпортного попиту регіону. Водночас трейдери побоюються, що частина вантажів може не прибути вчасно.
За словами аналітика зернового ринку Argus Media Максанса Девільє, до кінця серпня ринку доведеться шукати альтернативні рішення.
Поки що наслідки частково пом’якшують кращі врожаї в окремих країнах Близького Сходу та Північної Африки. Уряд Єгипту закупив рекордні обсяги місцевої пшениці, а кращі опади покращили перспективи врожаю в Марокко та Тунісі.
Єгипет, найбільший у світі імпортер пшениці, у першій половині 2026 року отримав понад 82% імпортної пшениці з Росії та України.
Трейдери зазначають, що найбільший тиск зараз відчуває приватний сектор Єгипту, який імпортує понад половину необхідної країні пшениці й має менші запаси.
Індонезія, другий за величиною покупець, уклала контракти приблизно на 600 тис. тонн зерна з поставкою в липні-вересні від експортерів із колишнього СРСР.
Представник Індонезійської асоціації борошномелів заявив, що нинішніх запасів достатньо для покриття поточних потреб, але надлишкових обсягів немає. За його словами, у разі зриву поставок із Росії та України країні доведеться шукати зерно в Болгарії, Австралії, Румунії та Аргентині.
Від чорноморської пшениці також значною мірою залежать Алжир, Бангладеш, Йорданія, Таїланд, Туніс і В’єтнам.
Йорданія цього місяця скасувала два тендери на закупівлю пшениці та два на закупівлю ячменю через невелику кількість пропозицій. Трейдери пояснюють це високими цінами й ризиками для судноплавства. Туніс тим часом попередив постачальників, що не прийматиме посилання на форс-мажор.
Минулого тижня судно, яке мало завантажити зерно для Єгипту, було атаковане на підході до російського порту Новоросійськ. За даними джерел Reuters, йдеться про Xin Hai Tong 66. На момент атаки судно було порожнім, постраждалих не було.
Трейдер із єгипетської Александрії Хешам Соліман заявив, що дедалі менше судновласників погоджуються заходити до російських та українських портів. За його словами, ситуація погіршується щодня і без вирішення проблеми може виникнути дефіцит.
Проблема вже вийшла на політичний рівень. Президент України Володимир Зеленський заявив, що обговорював загрозу для продовольчих поставок через атаки в Чорному морі з президентом Єгипту Абделем Фаттахом ас-Сісі.
Перехід на альтернативних постачальників означатиме значно вищі витрати. Австралійська пшениця Premium White коштує близько 315-320 доларів за тонну з доставкою до Азії. Найдешевша американська пшениця коштує близько 305 доларів за тонну, тоді як більшість чорноморських партій оцінюються приблизно у 260-280 доларів.
Трейдери також зазначають, що останніми тижнями фактично зруйнувався неформальний порядок, за якого зернові судна та портові термінали в Росії й Україні переважно не ставали цілями атак, що дозволяло обом країнам зберігати значні обсяги аграрного експорту.
За даними Міністерства розвитку громад і територій України, лише в липні було зафіксовано 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі. Для порівняння, за весь 2025 рік таких випадків було 14.
