Адміністрація президента США Дональда Трампа активізувала спроби досягти масштабної угоди щодо завершення війни Росії проти України. Вашингтон обговорює з Києвом і Москвою не лише територіальні питання, а й майбутнє членство України в НАТО, розміщення військ та ширшу архітектуру безпеки в Європі.
Про це пише Bloomberg, посилаючись на джерела, знайомі з перебігом переговорів.
За даними агентства, США навіть запитували українську сторону, чи погодилася б вона поступитися Росії Донбасом в обмін на членство в НАТО.
США хочуть поєднати мирні переговори з питаннями безпеки
Американські переговорники пропонують одночасно обговорювати завершення війни та майбутню систему безпеки в Європі.
Йдеться про правила НАТО, військову інфраструктуру та розміщення військ у різних частинах континенту.
Для багатьох європейських держав такий підхід є проблемним. Раніше вони наполягали, що спочатку Росія має припинити бойові дії, а вже після цього можна переходити до переговорів щодо військового розміщення та відносин із НАТО.
Однак на саміті ЄС у п’ятницю низка лідерів погодилася, що Європі варто хоча б брати участь у паралельних консультаціях, аби не залишитися осторонь процесу.
Деякі учасники зустрічі також запропонували знову повернутися до дискусії про можливе членство України в НАТО.
У Європі побоюються, що в іншому випадку США, Росія та Україна можуть домовлятися без безпосередньої участі європейців або Дональд Трамп взагалі втратить інтерес до переговорів.
Гарантії для України та домовленості з Росією
За даними Bloomberg, американські переговорники вважають, що сильні гарантії безпеки для України, подібні до гарантій НАТО, разом із домовленістю з Росією щодо європейської архітектури безпеки можуть допомогти зрушити переговори з місця.
Після цього сторони могли б перейти до питань територій, де переговори тривалий час залишаються заблокованими.
Україні та Росії також можуть запропонувати економічні стимули для досягнення угоди.
Вашингтон хоче перевірити, чи готова Москва погодитися на такий підхід.
Східна Європа виступає проти поступок Росії
Найбільше занепокоєння американські пропозиції викликають у держав, розташованих поблизу Росії.
Вони побоюються, що переговори фактично можуть привести до скорочення присутності НАТО на східному фланзі Альянсу.
“Східний фланг, звичайно, не є предметом торгу, і жодних сфер впливу бути не може”, — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
За словами джерел Bloomberg, Росія хоче, щоб НАТО відмовилося від розміщення військ у країнах, які вступили до Альянсу після 1997 року.
В обмін Москва нібито готова скоротити свою військову присутність у Калінінградській області та Білорусі.
На саміті ЄС кілька лідерів прямо заявили, що така угода є неприйнятною.
Водночас деякі з них визнали, що територіальні кордони у майбутньому можуть змінитися — якщо на це погодиться сама Україна — та порушили питання про те, як Київ у перспективі міг би вступити до НАТО.
“Жодного права вето для Росії”
Європейські країни також наполягають, що Москва не повинна отримати право впливати на рішення України або НАТО.
“Жодного права вето для Росії — це для нас важливо. Жодного вето на членство України в ЄС, жодного вето на присутність НАТО і жодного вето на те, що ми робимо всередині НАТО для побудови колективної оборони”, — заявив Будріс.
Європейські лідери вже погодилися долучитися до технічної частини переговорів.
Для участі в консультаціях визначили радників із національної безпеки від Євросоюзу та п’яти держав — Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі.
Кушнер і Віткофф мають зустрітися з Україною та Європою
За даними Bloomberg, американські представники Джаред Кушнер і Стів Віткофф у четвер мають зустрітися у Берліні з українськими та європейськими посадовцями.
Головною темою переговорів мають стати гарантії безпеки для України після завершення війни.
Після цього планується новий раунд переговорів між Україною та Росією за посередництва США, а також окремі зустрічі за участю європейських держав.
Дати та місця цих переговорів поки що остаточно не визначені.
У США поспішають із переговорами після виборів
Активізація американської дипломатії відбулася після того, як Демократична партія повернула повний контроль над Конгресом за результатами проміжних виборів.
За словами співрозмовників Bloomberg, команда Трампа прагне продемонструвати прогрес до січня, коли нова демократична більшість розпочне роботу.
Після цього демократи можуть домагатися нових санкцій проти Росії або збільшення підтримки України.
Водночас деякі європейські посадовці вважають, що Володимир Путін намагається затягувати час.
У ЄС не бачать ознак того, що Москва збирається послабити зимові атаки, а частина лідерів припускає, що Кремль може розраховувати на вибори в європейських країнах у 2027 році.
Зеленський закликає Європу долучитися
Президент України Володимир Зеленський закликав європейські держави визначити своїх представників для участі у переговорах.
Він заявив про існування “вікна можливостей”, яке може дозволити досягти прогресу протягом найближчих місяців.
Зеленський також допускає обговорення американських пропозицій щодо безпеки за умови, що США запропонують конкретний механізм майбутнього членства України в НАТО та ЄС, гарантують збереження потужної української армії та забезпечать фінансування післявоєнного відновлення.
За словами глави МЗС Болгарії Веліслави Петрової, вона вперше почала чути від української сторони визнання того, що війну неможливо завершити виключно військовим шляхом і необхідно шукати дипломатичний підхід.
Водночас вона зазначила, що готовність Росії до такого компромісу залишається незрозумілою.
Bloomberg наголошує, що Москва досі значною мірою дотримується вимог, які висувала ще у грудні 2021 року — напередодні повномасштабного вторгнення в Україну.
