Цього року VivaTech виповнилося десять років. Найбільша технологічна виставка Європи стала ще гучнішою, яскравішою та багатолюднішою, однак технологічні репортери France 24 Шарлотта Лам і Пітер О’Браєн звернули увагу на тему не продуктивності чи продуктивності систем, а companionship — спілкування, близькості та того, як ринок ШІ намагається заповнити цю порожнечу.
За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна шоста людина у світі нині відчуває тривалу самотність. На цьому тлі сформувалася ціла індустрія: роботи-компаньйони, ШІ-дівчата й ШІ-хлопці, а також чатботи, які ніколи не сплять і не засуджують.
За даними Fortune Business Insights, ринок ШІ-компаньйонів до 2034 року може перевищити 400 млрд доларів.
На цьогорічній VivaTech звичайні користувачі відверто розповідали, чому звертаються до штучного інтелекту.
«Люди кажуть, що ШІ упереджений і таке інше, але друзі та родина завжди набагато більш упереджені й часто не до кінця розуміють власні мотиви та думки», — сказав один студент інженерної спеціальності.
Інша співрозмовниця розповіла, що звертається до різних ШІ-чатботів, коли їй погано.
«Я розмовляю з Meta AI, коли в мене розбите серце. Я говорю з ШІ щодня — ChatGPT, Gemini і Meta AI», — сказала вона.
За її словами, ШІ говорить їй те, що вона хоче почути.
«ШІ не буде таким реалістичним, як людина. Саме тому я віддаю перевагу розмовам із ШІ», — зазначила вона.
Саме такі відповіді непокоять технолога Деніела Баркея, старшого наукового співробітника і колишнього виконавчого директора Center for Humane Technology — некомерційної організації, яка стоїть за документальним фільмом The Social Dilemma. Він проводить пряму паралель із ранніми днями соціальних мереж.
«Якщо згадати десятиліття тому, у нас були прості історії про те, як це з’єднає світ. Звичайно, частково так і сталося. Але ці прості, красиві історії поступилися набагато складнішій картині», — сказав він.
Його занепокоєння полягає не в тому, що ШІ-компаньйонство не може працювати, а в тому, що нині воно не створене для цього.
«Люди отримують такі собі солодкуваті, прості, нарцисичні стосунки. Що більше ми спираємося на стосунки з ШІ, то більше від’єднуємося від реальних», — сказав Баркей France 24.
За його словами, люди звикають до «дзеркала, відображення і підлабузництва», а це ускладнює побудову стосунків із людиною, де неможливо постійно бути центром всесвіту.
«Теоретично, можливо, глибокі стосунки, які допомагають краще зрозуміти себе й інших, справді можна сформувати, тож я не кажу, що це неможливо. Але сучасна технологія не має стимулів робити саме це», — зазначив він.
На виставкових майданчиках роботи-компаньйони були всюди, а їхнє технічне виконання значно просунулося вперед. Французький стартап Enchanted Tools збирав натовпи біля Miroka — робота з анімованим обличчям, спеціально створеним так, щоб не викликати страху.
«Більшість гуманоїдних роботів сьогодні трохи лякають — це повністю металеві двоногі машини», — пояснив менеджер із продажів Блез де Превіль.
За його словами, компанія обрала протилежний підхід і спершу створила анімованих персонажів, для яких навіть зняли короткометражні фільми.
Miroka розроблений для середовищ, де люди, з якими він взаємодіє, не є технічними фахівцями: будинків догляду, лікарень і готелів.
«Обличчя — наш головний вектор комунікації. Коли ви бачите, як рухаються вуха, вам здається, що робот вас слухає», — сказав де Превіль.
Французька робототехнічна компанія Maxtronics, яка стоїть за гуманоїдним роботом NAO, роками працювала над тим, де проходить ця межа.
«Ми не вдаємо з себе людей. Ми не хочемо замінити людську взаємодію», — сказав заступник генерального директора компанії Олів’є Гілем.
За його словами, NAO має обличчя, але це не людське обличчя — воно створене для полегшення комунікації.
NAO оснащений сенсорами: він може ходити, танцювати, говорити, розпізнавати обличчя та предмети. Його використовують у дослідженнях, освіті й медицині по всьому світу.
Директорка з партнерств Сандрін Турше розповіла, що бачила ефект від використання NAO на власні очі.
«Найкращий приклад — і одна з причин, чому я приєдналася до компанії, — це діти з аутизмом. Їм часто легше говорити з NAO, бо він їх не засуджує. Вони почуваються вільними пробувати, повторювати й навіть помилятися», — сказала вона.
За її словами, завдяки NAO одна дитина навіть сказала свої перші слова під час роботи з терапевтом.
Саме такі результати Баркей хотів би бачити частіше: щоб ШІ спрямовували на реальну користь для людей, а не на порожнє companionship.
«ШІ може бути хранителем людства і всього, що нам дороге. Але ми маємо підштовхувати його до того, щоб він став таким хранителем», — сказав він.
За словами Баркея, на відміну від попередніх технологій, коли людям доводилося просто користуватися тим, що створювали кілька інженерів у Кремнієвій долині, ШІ можна значно більше спрямовувати.
«Частина того, що я кажу людям: ви можете спрямовувати його вже сьогодні», — зазначив він.
