Україна та її європейські союзники вже майже два роки намагаються зрозуміти, наскільки швидко зможуть адаптуватися до різкого скорочення або повного припинення американської підтримки. За оцінкою Bloomberg, негайного колапсу це не спричинить, однак залишить Україну особливо вразливою у трьох критичних сферах — протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Про це пише Bloomberg.
Видання зазначає, що після поразки Дональда Трампа на проміжних виборах у Європі зростає занепокоєння: ослаблений президент США може стати ще менш передбачуваним партнером.
Для Києва ці побоювання вже не є суто теоретичними.
Нещодавнє рішення адміністрації Трампа послабити санкції щодо російського дизельного пального, а також короткочасне припинення американських попереджень про запуск російських балістичних ракет показали, наскільки крихкою може бути американська підтримка.
“Ми розуміємо, куди все це йде. “Сам удома” — наступний розділ”, — сказав Володимир Зеленський журналістам напередодні виборів у США.
Україна не впаде одразу, але наслідки будуть серйозними
Bloomberg наголошує, що Україна зараз виробляє значну кількість власної зброї та отримує суттєву фінансову підтримку від Європи.
Тому навіть раптове припинення американської допомоги не означатиме негайного військового краху.
“Якщо США припинять усю допомогу, я думаю, Україна зможе адаптуватися”, — сказав Ян Лессер із German Marshall Fund у Брюсселі.
Водночас, за його словами, політичний та стратегічний сигнал такого рішення був би надзвичайно негативним для України й водночас надихнув би Москву.
Ризики посилюються на тлі дипломатичної активності Вашингтона щодо Росії.
Минулого четверга Трамп зустрівся у Білому домі зі спецпредставником Путіна Кирилом Дмитрієвим і після цього заявив, що очікує “великої угоди”, яка може стосуватися “всієї Європи”.
Водночас представники України готуються до переговорів із Росією та США в Абу-Дабі.
Європа готується до можливих гарантій безпеки
Європейські союзники України паралельно перевіряють свою здатність забезпечити виконання потенційних майбутніх домовленостей.
У Польщі мають розпочатися навчання за участю тисяч військовослужбовців з 11 країн, серед яких Франція та Велика Британія.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що навчання “коаліції охочих” повинні допомогти на практиці підготуватися до можливих гарантій безпеки для України після припинення вогню.
При цьому він наголосив, що самі навчання не означають наближення перемир’я.
“Ми хочемо бути готовими”, — сказав Туск.
Європейські країни та Канада також витрачають мільярди доларів на закупівлю американської зброї для України.
Проте Bloomberg виділяє три напрямки, де Європа досі далека від можливості повністю замінити США.
Перша залежність — протиповітряна оборона
Однією з найбільших проблем залишаються ракети-перехоплювачі Patriot.
Саме вони є найефективнішим засобом України проти російських балістичних ракет, але їхній дефіцит посилився після початку війни США проти Ірану.
Адміністрація Трампа нещодавно схвалила продаж Україні ракет Patriot на 2,1 млрд доларів, але Bloomberg зазначає, що швидко вирішити проблему це не дозволить.
Радник Зеленського з питань радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов пояснював ситуацію так:
“Росія виробляє балістичні ракети швидше, ніж увесь інший світ разом виробляє Patriot, необхідні для їх перехоплення. Існує глобальний дефіцит”.
Запаси перехоплювачів PAC-2 і PAC-3 у європейських країнах уже перебувають на мінімальному рівні.
За словами співрозмовників Bloomberg, національні військові відомства часто не хочуть передавати додаткові ракети Україні без чітких американських гарантій їхнього швидкого поповнення.
Ситуація може почати покращуватися приблизно через рік.
У 2027–2028 роках Україна має отримати 600 ракет PAC-2, вироблених у Німеччині. Наприкінці жовтня також було оголошено про нову угоду щодо виробництва PAC-3 у Польщі.
Водночас обіцянка Трампа ліцензувати виробництво перехоплювачів безпосередньо в Україні поки не реалізована.
Так само не запрацювала програма п’яти найбільших європейських держав за оборонними витратами зі створення дешевших систем ППО, оголошена ще в лютому.
Виробництво в Європі не вирішує проблему повністю
Бескрестнов звернув увагу ще на одну складність — навіть європейське або українське виробництво систем озброєння залежить від компонентів із різних країн.
“Ми можемо робити двигуни, можемо робити ракети, можемо робити пускові установки. Але це не означає, що в підсумку все працюватиме, тому що ми все одно залежимо від компонентів, які виробляють в інших місцях”, — пояснив він.
Таким чином, навіть локалізація виробництва не гарантує швидкої незалежності від американської оборонної промисловості.
Друга критична залежність — американська розвідка
Ще одна сфера, де Європі складно замінити США, — військова розвідка.
Вашингтон надає Україні дані про переміщення російських військ, допомагає визначати цілі та забезпечує попередження про повітряні атаки в режимі, близькому до реального часу.
Особливо критичними є попередження про запуски балістичних ракет.
У жовтні Україна тимчасово перестала отримувати від США завчасні попередження про російські балістичні атаки.
Серед них були п’ять ракет, спрямованих на Київ.
Підтримку відновили лише після того, як українські посадовці звернулися до Вашингтона.
Цей епізод, за оцінкою Bloomberg, продемонстрував, наскільки важко Європі самостійно відтворити американські можливості зі збору та оперативного передавання розвідданих.
Третя залежність — Starlink і американські супутники
Не менш важливою залишається супутникова інфраструктура.
Системи Starlink компанії SpaceX залишаються основою зв’язку для української армії, забезпечуючи бойову логістику та роботу дронів на середніх дистанціях.
Минулого місяця швидкість Starlink в Україні була обмежена.
Власник SpaceX Ілон Маск пояснив це суперечкою щодо умов використання сервісу.
Для України цей випадок став ще одним нагадуванням про залежність від приватної американської компанії.
Європейська альтернатива Starlink — проєкт Bromo — досі очікує схвалення антимонопольних органів ЄС та стикається з опором профспілок і постачальників.
Американські військові супутники також відіграють ключову роль у ранньому попередженні України про російські ракетні атаки та у визначенні цілей.
Європа має власні космічні активи, однак їхня кількість і можливості поки не порівнюються з американськими.
Україна досі не має власної повноцінної супутникової системи
Bloomberg нагадує, що від часу здобуття незалежності Україна запустила лише кілька невеликих супутників за допомогою іноземних ракет-носіїв.
Повноцінної космічної програми, здатної замінити Starlink або навіть російську систему “Рассвет”, Україна не має.
Саме тому будь-які проблеми з американськими супутниковими сервісами безпосередньо позначаються на можливостях українських військ.
Москва вже думає про нормалізацію відносин зі США
Паралельно з дискусіями про можливе скорочення американської підтримки України в Росії починають обговорювати інший сценарій.
За даними Bloomberg, у Москві ставлять питання, чи можливо відновити економічні відносини зі США навіть без завершення війни.
Це відбувається на тлі активніших контактів адміністрації Трампа з Кремлем і майбутніх переговорів в Абу-Дабі.
Для України це створює подвійний ризик: Вашингтон може одночасно скорочувати частину підтримки Києва та відновлювати окремі відносини з Москвою.
Європа готується, але замінити США поки не може
За майже два роки після повернення Трампа до Білого дому Україна та Європа значно наростили власні можливості.
Україна збільшила виробництво озброєнь, європейські країни нарощують оборонні бюджети, закуповують зброю та готуються до потенційного забезпечення майбутніх гарантій безпеки.
Однак Bloomberg констатує, що три ключові американські можливості — Patriot, розвідувальні дані та супутникова інфраструктура — поки залишаються практично незамінними.
Саме тому навіть без повного припинення допомоги будь-яке різке скорочення підтримки США здатне суттєво послабити Україну.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що після поразки республіканців на проміжних виборах у США в європейських столицях зросло занепокоєння через подальшу політику Дональда Трампа щодо України та Росії. Європейські й українські чиновники побоюються, що ослаблений президент США може активізувати спроби домовитися з Володимиром Путіним до початку роботи нового Конгресу.
