Раптові обмеження військових терміналів Starlink викликали в Києві підозри, що вони могли стати частиною тиску адміністрації Дональда Трампа на Україну, хоча підтверджень цьому немає. За даними The Wall Street Journal, нинішній конфлікт між президентами США та України почав загострюватися ще у вересні через українські удари по російських нафтопереробних заводах, а згодом до суперечок додалися російський дизель, розвіддані та вимоги Трампа змінити українського президента.
Про це пише The Wall Street Journal.
Видання відновило хронологію подій останніх тижнів, які призвели до різкого погіршення відносин Києва з Вашингтоном. Українські та європейські посадовці вважають, що тиск потрібно посилювати на Росію, тоді як адміністрація Трампа намагається спершу знизити інтенсивність бойових дій і запропонувати Москві економічні стимули за згоду на триваліше припинення вогню.
Український дипломат терміново звернувся до Конгресу через Starlink
Уранці середи головний український дипломат у Вашингтоні Денис Сієнік терміново повідомив американським законодавцям, що Україна несподівано зіткнулася з обмеженнями військових терміналів Starlink.
За його словами, він не знав причин змін, однак попереджав, що вони можуть дати Росії перевагу та ускладнити перехоплення ударів по українських цивільних.
До початку робочого дня у Вашингтоні частина українських посадовців уже підозрювала, що обмеження могли бути пов’язані з адміністрацією Трампа та Ілоном Маском.
WSJ наголошує: ці підозри не підтверджені.
SpaceX відмовилася коментувати ситуацію. Водночас Маск пояснив, що обмеження військової платформи Starshield визначаються не його компанією.
“Системи Starshield належать уряду США і контролюються ним. Будь-які обмеження швидкості або використання визначаються американськими військовими і, зрештою, президентом США”, — написав Маск.
Білий дім не відповів на запитання видання безпосередньо щодо Starlink, заявивши лише, що Трамп і його команда продовжують працювати над завершенням війни.
У Конгресі пригрозили наслідками у разі втручання уряду США
Республіканський конгресмен Браян Фіцпатрік назвав ситуацію серйозною проблемою та заявив, що Конгрес втрутиться, якщо з’ясується, що саме американський уряд встановив обмеження для військової версії Starlink.
“Якщо ми почнемо залишати Україну в темряві, будуть наслідки, запам’ятайте мої слова”, — сказав Фіцпатрік.
На запитання, що саме він має на увазі, конгресмен допустив блокування фінансування федеральних відомств, які можуть бути відповідальними за такі рішення.
“Агентства не отримають фінансування, якщо вони не виконують свою роботу”, — заявив він.
Проблеми зі Starlink виникли на тлі повідомлень українських та європейських посадовців про попередження Вашингтона щодо можливого припинення передачі розвідувальних даних або продажу зброї Україні.
Американські чиновники при цьому заперечують, що такі погрози взагалі лунали.
Все почалося із суперечки через удари по російських НПЗ
За даними WSJ, новий етап напруження між Трампом і Зеленським бере початок із їхньої зустрічі в Нью-Йорку у середині вересня.
Зеленський прибув до США на Генеральну асамблею ООН після кількох позитивних зустрічей із Трампом і на тлі ситуації на фронті, яку в Києві оцінювали більш оптимістично.
Однак під час зустрічі Трамп запитав Зеленського, навіщо Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах.
Атаки на НПЗ є важливою частиною української стратегії, спрямованої на скорочення доходів Росії, які Москва може використовувати для фінансування війни.
За оцінками аналітиків, які наводить WSJ, українська кампанія ударів вивела з роботи від 40% до 50% російських нафтопереробних потужностей.
Водночас експерти вважають, що основною причиною зростання світових цін на енергоносії, передусім дизель, є конфлікт в Ірані.
США близько шести разів просили Київ припинити удари
Після вересневої розмови Трампа із Зеленським Сполучені Штати приблизно шість разів зверталися до України із проханням припинити удари по російських НПЗ, пише WSJ із посиланням на поінформованих співрозмовників.
Українська сторона відповідала, що готова погодитися на взаємне енергетичне перемир’я з Росією.
Однак Москва на це не погодилася, тому Київ не припинив свою кампанію.
Упродовж наступного місяця ставлення Трампа до Зеленського дедалі більше погіршувалося.
За словами співрозмовників видання, президента США дратувало, що Україна використовує американські ресурси для ударів по російській енергетичній інфраструктурі, які, на його думку, могли сприяти підвищенню цін для американських споживачів.
Зустріч у Маямі та несподівана пропозиція щодо російського дизеля
На початку жовтня високопоставлені представники України та Європи прибули до Маямі на переговори з Джаредом Кушнером і спеціальним представником Трампа Стівом Віткоффом.
Шестигодинна зустріч 9 жовтня мала бути присвячена підготовці нових пропозицій щодо завершення війни, які могли б влаштувати як Україну, так і Росію.
Під час переговорів Кушнер і Віткофф повідомили, що Трамп розглядає угоду щодо російського дизельного пального.
За словами джерел WSJ, це приголомшило українських та європейських учасників зустрічі.
Того ж дня Трамп провів 90-хвилинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої оголосив про дизельну угоду.
Американська адміністрація пояснювала її двома причинами: прагненням знизити ціни на пальне в США та створенням економічного стимулу для Путіна повернутися до переговорів.
Чиновники адміністрації також заявили, що Трамп не виключає відновлення ширших економічних відносин між США і Росією після завершення війни.
Частина республіканців виступила проти угоди з Росією
Рішення щодо російського дизеля викликало суперечки і всередині Республіканської партії.
Одні законодавці підтримали його як спосіб знизити ціни для американських споживачів.
Інші назвали це невиправданою поступкою Путіну, який, на їхню думку, не демонструє готовності завершувати війну.
Після оголошення угоди кілька республіканців телефонували до Білого дому, висловлюючи невдоволення.
Вони заявляли, що Росія отримала вигоду без будь-яких поступок зі свого боку, а саме рішення може суперечити закону 2022 року, який обмежує імпорт російських енергоресурсів без попередніх консультацій із Конгресом.
Серед критиків WSJ називає Браяна Фіцпатріка, кандидатів до Сенату Ешлі Хінсон та Майка Роджерса, а також сенатора Тома Тілліса й конгресмена Дона Бейкона.
Зеленський заявив, що почувається зрадженим
На тлі цих подій Трамп також закликав Україну обрати нового президента.
Зеленський в інтерв’ю Пірсу Моргану заявив, що почувається зрадженим через пропозицію Трампа купувати російське дизельне пальне.
“Шкода, що ми втрачаємо сильного партнера”, — сказав президент України.
Він наголосив, що Україна не може дозволити собі бути слабкою, оскільки в такому разі країна не зможе вижити.
Американська адміністрація водночас наполягає, що Трамп залишається відданим меті завершити війну і вважає себе єдиним політиком, здатним одночасно вести переговори з Путіним та Зеленським.
Трамп оголосив енергетичне перемир’я, після чого Росія знову атакувала
У неділю Трамп оголосив у соцмережі про негайне енергетичне перемир’я між Росією та Україною.
Невдовзі після його заяви російські війська завдали удару по електростанції у Харкові.
Коли журналісти запитали Трампа про порушення домовленості, він заявив:
“Вони погодилися. Знаєте чому? Тому що я сказав, що ви погодилися. Ось чому. Вони погодилися, тому що я сказав, що вони погодилися, і це питання має бути врегульоване”.
Європейські та українські посадовці, за даними WSJ, вважають нинішню стратегію Вашингтона хибною. На їхню думку, для завершення війни потрібно посилювати тиск передусім на Москву, тоді як економічні поступки США можуть дати Путіну додаткові ресурси для продовження бойових дій.
Саме на цьому тлі, зазначає видання, раптові проблеми з військовими терміналами Starlink викликали в Києві особливо гостру реакцію та підозри щодо можливого політичного тиску — хоча доказів прямого зв’язку між обмеженнями і рішеннями Трампа наразі немає.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Володимир Зеленський відкинув заклики до зміни президента України під зовнішнім тиском і заявив, що главу держави можуть обирати лише українці. Він також наголосив, що не погодиться юридично визнавати окуповані українські території частиною Росії.
