Після гучного саміту в Алясці стурбовані європейці (включно з українцями) зітхнули з полегшенням: найгірший сценарій не справдився. Президент США Дональд Трамп поки що не погодився передати частину українських територій президенту Росії Володимиру Путіну чи обмежити європейську допомогу Києву.
Але це не означає, що європейські лідери почуваються спокійно, пише Стівен Ерлангер у The New York Times.
За словами двох європейських чиновників, після зустрічі з Путіним та обговорення її підсумків із європейськими лідерами, Трамп вважає, що мирну угоду можна укласти швидко – за умови, що Україна погодиться віддати більше територій на сході Донбасу. Це ставить президента Володимира Зеленського перед складним вибором.
У п’ятницю після саміту в Алясці Трамп відверто вихваляв Путіна, знецінюючи Зеленського. «Росія – дуже велика держава, а вони – ні», — заявив він в ефірі Fox News, маючи на увазі Україну.
«Тепер усе залежить від президента Зеленського», – додав він. – «Я також скажу, що європейським країнам потрібно трохи більше втрутитися».
Чи мав він на увазі, що Європа має тиснути на Україну, щоб та погодилася на поступки, чи що потрібно надати більше допомоги та гарантій Києву – лишилося незрозумілим. Зеленський у суботу підтвердив, що зустрінеться з Трампом у Вашингтоні в понеділок, і припустив, що може запросити європейських лідерів для підтримки, адже не вірить, що справжня мирна угода можлива так швидко, як уявляє американський президент.
Європа без власної стратегії
Коротка зустріч у Алясці та майбутні переговори показали ключову проблему: у Європи немає власної стратегії завершення війни, не кажучи вже про перемогу над Москвою. Лідери намагаються лише встигати за мінливими позиціями Трампа, утримуючи його від кроків, що можуть підірвати український суверенітет і європейську безпеку.
Для Трампа війна в Україні, у якій він регулярно звинувачує Зеленського, є перешкодою для бажаних відносин із Путіним. Для Європи ж доля України – стратегічне питання. Якщо Київ упаде, європейські військові та політичні лідери прогнозують, що Росія впродовж кількох років випробує НАТО.
Приїзд міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова в Аляску у світшоті з написом «CCCP» лише підтвердив: Кремль бачить нинішні кордони Росії як етап на шляху до відновлення імперії. Європейці це усвідомлюють – але сумніваються, що Трамп розуміє чи переймається цим.
Попри відбудову оборони, Європа не готова воювати з Росією за Україну. «Європейці не мають справжньої стратегії», – зазначає Анатоль Лівен з вашингтонського Quincy Institute.
Зсув у бік «замороження»
Якщо раніше Європа наполягала на повному виведенні російських військ із територій України, то тепер, за Трампом, готова погодитися, що Москва утримає близько 20% території. Завданням є лише не допустити подальшої агресії.
У спільній заяві після розмови з Трампом європейські лідери похвалили його зусилля, але не підтримали тезу, що мирні переговори кращі за припинення вогню. Вони привітали готовність США надати гарантії безпеки після мирної угоди та пообіцяли зберігати економічний тиск на Росію.
«Європейці знають про непередбачуваність Трампа, його відсутність симпатій до Європи й України та дивну прихильність до Путіна. Але водночас вони потребують його», – сказав професор історії Майкл Кіммедж.
Попри хаотичність, за його словами, стратегія Європи все ж повторює модель холодної війни: довготривале стримування, економічна ізоляція Росії та підтримка України оборонною зброєю.
Україна між тиском і втомою союзників
Олександр Габуєв із Carnegie Russia Eurasia Center вважає, що єдиний шанс України – виснаження Росії: «Україна може поступово віддавати території, виснажуючи ворога, але це триватиме ще рік чи два».
Навіть тривале перемир’я, як у Кореї чи на Кіпрі, було б кращим, ніж погана угода, переконаний він. Але для цього Європа має посилити економічний тиск і продовжувати масштабні постачання зброї, водночас утримуючи Трампа на своєму боці.
Якщо ж європейці врешті змусять Зеленського відмовитися від невигідної мирної угоди, вони зобов’яжуться підтримувати Україну без США – і все це на тлі зростаючої втоми власних виборців.
Європейська слабкість і підрив трансатлантичної єдності – ще одна мета Кремля.
Німецький аналітик Ульріх Шпек констатує: політика Байдена щодо України провалилася, бо Захід надавав військову допомогу надто пізно й у недостатніх обсягах. Тепер Росія готова домовлятися, аби задовольнити Трампа, але Україна ослаблена, а Путін вважає, що виграє війну. «Це поразка Заходу», – сказав він. – «Передусім це поразка Європи, яка, маючи величезні ресурси, зробила занадто мало для підтримки України».