10 листопада в Абу-Дабі після дев’ятимісячної перерви відновляться переговори України, США та Росії щодо завершення війни. Цього разу сторони зосередяться на післявоєнних гарантіях безпеки, тоді як питання негайного припинення вогню не буде на порядку денному.
Про це пише The New York Times.
Переговори триватимуть 10–11 листопада за посередництва США. Американську дипломатію очолюють спецпосланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які з лютого переважно зосереджувалися на війні проти Ірану.
Попередній переговорний процес зайшов у глухий кут через вимогу Москви передати їй близько 5,2 тисячі квадратних кілометрів української території, яку російські війська не змогли захопити.
За словами американських посадовців, новий раунд буде присвячений гарантіям безпеки, які мають запобігти відновленню війни після можливого перемир’я. Вашингтон розраховує перейти від територіальних суперечок до ширших питань європейської безпеки та таким чином спробувати зрушити переговори з місця.
Кушнер заявив, що мета зустрічі — зібрати Україну та Росію для прямого обговорення післявоєнних безпекових проблем, пропозицій і можливих рішень.
Президент США Дональд Трамп, який не братиме участі в переговорах, назвав їхньою метою “велику, прекрасну угоду”.
Територіальне питання залишається невирішеним
Україна ще в березні 2025 року запропонувала негайне безумовне припинення вогню по нинішній лінії фронту. Ця пропозиція залишається чинною.
Водночас Володимир Путін вимагає передачі Росії приблизно 20% Донецької області, які російська армія не змогла окупувати.
На попередніх переговорах розглядали компромісні варіанти, зокрема відведення військ обох сторін і створення нейтральної цивільної адміністрації. Проте ні Україна, ні Росія їх не підтримали.
За час перерви ситуація на фронті змінилася на користь України, яка повернула контроль над територіями на важливих напрямках.
Тепер переговорники спробують з’ясувати, чи може залучення Росії до формування післявоєнної системи регіональної безпеки пом’якшити територіальні вимоги Москви.
Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв порівняв можливі домовленості з новою Ялтинською конференцією, яка після Другої світової війни визначила сфери впливу в Європі.
Чи можливий прорив
Багато аналітиків не очікують суттєвого результату до весни, коли Росія зможе оцінити наслідки своєї зимової кампанії ударів по Україні. Москва продовжує атакувати українську енергетичну та комунальну інфраструктуру, тоді як Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах нафтової галузі.
Напередодні переговорів обидві сторони посилили удари. За словами Володимира Зеленського, у ніч із суботи на неділю Росія випустила 36 балістичних ракет. За даними ДТЕК, унаслідок атаки близько 600 тисяч людей у центральній Україні залишилися без електропостачання.
Деякі аналітики допускають можливість локальних перемир’їв, подібних до домовленості щодо евакуації цивільних з Олешок, яку минулого місяця підтримали Папа Римський Лев XIV та перша леді США Меланія Трамп.
Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор вважає, що поки немає ознак готовності Росії пом’якшити свої вимоги або погодитися на припинення вогню.
“Немає жодних ознак зацікавленості”, — сказав він.
