Суперечка між Польщею та Україною, яка загострилася після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди країни, назрівала тривалий час. Причиною стали не лише суперечності навколо Волинської трагедії та оцінки діяльності УПА, а й загальне погіршення настроїв щодо України серед частини польського суспільства.
Про це пише польське видання Notes from Poland.
Дипломатична суперечка між Польщею та Україною загострилася після того, як президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни. Однак питання, яке стало причиною конфлікту, тривалий час залишалося невирішеним.
Однією з головних причин напруження залишаються події на Волині під час Другої світової війни, які Польща називає геноцидом, тоді як Україна не погоджується з таким визначенням і продовжує вшановувати частину діячів та організацій, пов’язаних із боротьбою проти радянської влади.
У 2024 році заступник прем’єр-міністра Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не дозволить Україні вступити до Європейського Союзу, доки Київ не “вирішить” питання Волині. Він зазначив, що Польща підтримує розвиток України, але не може залишати без уваги “рану, яка не загоїлася”.
Наступного року під час президентської кампанії Кароль Навроцький також заявляв, що не бачить України в ЄС чи НАТО, доки не будуть вирішені важливі для Польщі історичні питання.
Україна минулого року засудила рішення Польщі запровадити день пам’яті «жертв геноциду», заявивши, що це шкодить добросусідським відносинам. Київ також критикував законопроєкт, запропонований Навроцьким, який передбачав кримінальну відповідальність за популяризацію ідеологій, пов’язаних з українськими націоналістичними організаціями часів Другої світової війни.
Водночас були спроби примирення. Володимир Зеленський і попередник Навроцького Анджей Дуда разом взяли участь у заходах до річниці Волинської трагедії. Також минулого року Україна дозволила відновити ексгумацію останків жертв.
Однак ці кроки не вирішили головної проблеми — різного бачення історичних подій у Польщі та Україні. У лютому 2026 року керівник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров назвав Волинську трагедію одним із ключових елементів польського історичного наративу, зазначивши, що для багатьох українців це локальний епізод історії.
У відповідь польський Інститут національної пам’яті заявив, що Волинський злочин є “задокументованим фактом”, а вбивство понад 100 тисяч польських громадян не може вважатися лише “епізодом”.
Загострення суперечки відбулося на тлі загального погіршення польсько-українських відносин. У Польщі зростає антиукраїнська риторика серед правих політиків, а рівень підтримки України серед частини суспільства знижується. Водночас для Києва Польща вже не є таким великим постачальником допомоги та обладнання, як на початку повномасштабної війни.
Додатковим фактором стала ситуація навколо рішення Зеленського наприкінці травня назвати один із військових підрозділів на честь Української повстанської армії. Українська сторона пояснювала це проханням самих військових, однак у Польщі це викликало негативну реакцію через роль УПА у Волинських подіях.
Після цього Україна майже три тижні намагалася знайти дипломатичне рішення, однак переговори не дали результату. Кароль Навроцький після цього заявив про намір позбавити Зеленського ордена Білого Орла.
Рішення польського президента стало суттєвим загостренням конфлікту. Опитування, оприлюднене у день заяви Навроцького, показало, що 51% поляків підтримували позбавлення Зеленського нагороди, а 36% були проти.
Суперечка може мати наслідки і для подальшого вступу України до Європейського Союзу, оскільки для цього потрібна згода всіх держав-членів. Представники різних політичних сил у Польщі раніше заявляли, що не підтримають вступ України до ЄС без вирішення історичних питань.
Водночас залишається незрозумілим, що саме має означати таке “вирішення”. Польща очікує визнання масштабу і характеру Волинських подій, а також відповідальності організацій і людей, які їх здійснювали. Водночас рішення Зеленського не прибирати назву УПА з військового підрозділу та подальше загострення з боку Навроцького ускладнюють пошук компромісу.
