Катерина Голіздра вже шість місяців живе у правовому підвішеному стані – і поки що тримається. Вона сподівається, що зможе витримати ще пів року, чекаючи, коли адміністрація Дональда Трампа ухвалить рішення щодо гуманітарної програми, яка дала змогу близько 260 000 людей, що втекли від війни в Україні, жити й працювати у США, пише Reuters.
Коли її легальний статус завершився у травні, Голіздра, 35 років, автоматично стала вразливою до депортації. Вона втратила дозвіл на роботу та була змушена залишити посаду менеджера в готелі Ritz-Carlton у Форт-Лодердейлі, де заробляла понад $50 000 на рік. Голіздра також втратила медичну страховку, яка покривала огляди через хворобу печінки. І більше не може надсилати гроші матері, яка також була змушена тікати та живе в Німеччині.
Затримки в обробці заявок за гуманітарною програмою для українців, яку започаткував попередній президент-демократ Джо Байден, залишили майже 200 000 людей під загрозою втрати легального статусу станом на 31 березня, згідно з внутрішніми даними уряду США, які переглянув Reuters. Раніше кількість українців, яких торкнулися ці затримки, не розголошувалася.
Гуманітарна програма, запущена у квітні 2022 року, дозволила майже 260 000 українців в’їхати до США на початковий дворічний період. Це невелика частина від 5,9 млн українських біженців у світі, з яких 5,3 млн перебувають у Європі, за даними ООН.
Голіздра каже, що не має жодного уявлення, коли — або чи взагалі — дозвіл на перебування в США буде поновлено, і це ставить під загрозу відчуття безпеки, яке вона ненадовго отримала в Америці.
Поки вона чекає на оновлення заявки, її потенційно можуть заарештувати федеральні імміграційні органи, зазначили троє колишніх чиновників імміграційної системи.
«ПОСТІЙНИЙ СТРЕС»
Останні пів року, каже Голіздра, вона відчуває себе «немов у колесі для хом’яка».
«Це постійний стрес, тривога, — каже вона. — Якщо мені доведеться залишити Штати, доведеться знову будувати все з нуля».
Reuters поспілкувався з двома десятками українців, які втратили дозволи на роботу — і роботу — через затримки з обробкою заявок, серед них IT-фахівці, вихователька дитсадка, фінансовий планувальник, дизайнер інтер’єрів і студент коледжу. Вони описували, як змушені залазити в заощадження, звертатися до місцевих громад по допомогу та брати борги, чекаючи рішення щодо свого статусу.
Дехто з опитаних казав, що боїться арешту імміграційними органами США. Інші заявили, що не виходять з дому або вже виїхали з США до Канади, Європи чи Південної Америки.
Повернення в Україну — не варіант. Дім Голіздри в Бучі під Києвом був спалений у березні 2022 року, коли російські війська увірвалися до міста. Після звільнення міста українські сили знайшли сотні тіл, включно з цивільними, страченими під час окупації.
ЗМІНА ПОЛІТИКИ ТРАМПА ЩОДО УКРАЇНИ
Адміністрація Трампа призупинила обробку заявок і поновлень у межах гуманітарної програми для українців у січні, пояснюючи це міркуваннями безпеки.
Після напруженої зустрічі в Овальному кабінеті з президентом України Володимиром Зеленським Трамп заявив у березні, що розглядає варіант повного скасування легального статусу українців — про це першим повідомив Reuters.
Зрештою Трамп програму не скасував, і в травні федеральний суддя наказав поновити обробку заявок.
Але імміграційна служба США з травня опрацювала лише 1 900 заявок на поновлення для українців та інших національностей — це лише невелика частка від тих, у кого статус закінчується, свідчать дані уряду, оприлюднені минулого тижня в рамках судового процесу.
Тим часом ухвалений Трампом у липні бюджетний пакет запровадив додатковий збір у $1 000 за такі гуманітарні заявки — на додачу до чинного збору в $1 325 з особи.
Білий дім переадресував питання щодо програми в Міністерство внутрішньої безпеки США, яке не відповіло на запит.
Конгресмен Майк Квіґлі, демократ із Чикаго, заявив, що його офіс отримав понад 200 звернень від українців, які застрягли в юридичній невизначеності.
«Є страх, що якщо вони не завершили оформлення заявки, не пройшли весь процес, вони можуть бути депортовані», — сказав Квіґлі.
Енн Сміт, виконавча директорка й юридичний консультант Ukraine Immigration Task Force — правової коаліції, створеної для допомоги українцям у США — розповіла, що її мережа юристів щотижня отримує численні дзвінки із повідомленнями про затримання. За її словами, українців арештовують на будівництвах, під час доставки їжі, серед водіїв Uber і далекобійників, а також під час масштабних рейдів у Чикаго та Клівленді.
Браян Снайдер, менеджер з продуктових комунікацій із Ролі, Північна Кароліна, який став спонсором для трьох українських родин, каже, що люди, які сумлінно виконували всі правила, нині опинилися в несправедливій ситуації.
За його словами, одна українка нещодавно запитала, чи може він бути її контактною особою на випадок арешту. Він також знає родину, де поновлення статусу отримав лише старший син-підліток, а батьки та двоє молодших дітей — ні.
«Уся ця дисфункція й невизначеність створюють величезний стрес у житті цих сімей», — сказав він.
ДЕХТО З УКРАЇНЦІВ «САМО-ДЕПОРТУЄТЬСЯ»
Шестеро з 24 опитаних Reuters українців вже залишили США, аби не ризикувати потрапити до імміграційної в’язниці чи бути відправленими до Латинської Америки або Африки — так траплялося з іншими важкодепортованими іммігрантами за Трампа.
Євген Падафа, 31-річний інженер-програміст, який переїхав до Брукліна у вересні 2023 року, подав заявку на поновлення статусу в березні. Його справа залишалася без рішення до вересня, коли статус сплив.
Побоюючись, що перебування без статусу може в майбутньому закрити йому шлях назад до США, він спробував «само-депортуватися» через урядовий застосунок CBP One.
У травні адміністрація Трампа пообіцяла безкоштовний квиток на виліт і «бонус на вихід» у $1 000 тим, хто скористається застосунком.
Падафа вирішив летіти до Аргентини — там нижча вартість життя, а також існує гуманітарна програма для українців. Але застосунок відмовився бронювати квиток у цю країну. Американський прикордонник повідомив, що квиток має бути лише до України.
Він розраховував на безкоштовний переліт і бонус у $1 000. Прибувши до Буенос-Айреса в середині листопада з мінімальними коштами, він планував продати ноутбук, щоб оплатити першу оренду житла.
«Якщо я повернуся в Україну, я просто піду на фронт, — каже він. — Краще вже бути бездомним десь, ніж повернутися в Україну».