Росія домагається, щоб Україна погодилася на передачу під контроль Москви не лише окупованих, а й підконтрольних Києву територій у Донецькій області, а також замороження фронту на інших ділянках — як частину запропонованої угоди про припинення вогню, пише Американський інститут вивченя війни (ISW).
Як повідомило Bloomberg 8 серпня з посиланням на анонімні джерела, Володимир Путін наполягає на передачі Росії всієї території Донецької та Луганської областей, а також Криму. Це означало б відхід українських військ з районів, які російська армія безуспішно намагається захопити з лютого 2022 року — після невдачі зробити це ще під час початкового вторгнення у 2014-му.
За цими умовами, російські війська припинили б наступальні дії на Херсонщині та Запоріжжі, поки Київ і Москва вели б переговори про припинення вогню і мирну угоду. Чи готова Росія відмовитися від будь-яких нині окупованих земель — невідомо.
Жодного слова про ЗАЕС і Харківщину
За даними The Wall Street Journal, у плані немає жодної згадки про виведення російських військ з окупованої Запорізької АЕС або з позицій у Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
Двоє європейських чиновників розповіли, що спецпосланець США на Близькому Сході Стів Віткофф озвучив пропозицію у два етапи:
- спершу Україна залишає Донеччину, а сторони заморожують лінію фронту;
- далі Путін та Дональд Трамп узгоджують мирний план, який потім обговорюватимуть із Володимиром Зеленським.
Українські офіційні особи, за даними WSJ, не відкидають жодних пропозицій «у принципі», але наголошують, що перед будь-якими кроками має бути припинення вогню. Сам Трамп 8 серпня заявив, що «буде певний обмін територіями на благо обох сторін», але відмовився від деталей, пообіцявши нові оголошення не раніше 9 серпня.
Путін і Трамп мають зустрітися 15 серпня в Алясці, щоб обговорити «варіанти довгострокового миру».
Поступки перед припиненням вогню — розрив у підходах
Аналітики припускають, що Путін висуває цю вимогу, щоб виграти час і уникнути нових американських санкцій, якими Трамп погрожував, якщо переговори не почнуться до 8 серпня. Кремлівський план передбачає здачу території ще до припинення вогню — що суперечить позиції Києва та Білого дому. Держсекретар США Марко Рубіо підкреслив, що домовитися про тривалий мир неможливо «під обстрілами», і тому перемир’я має передувати переговорам.
Європейські та українські чиновники побоюються, що Путін просто затягує процес, щоб уникнути санкцій і перекласти провину за провал домовленостей на Україну.
“Фортифікаційний пояс” — головна перешкода Кремлю
Найсуперечливішою вимогою Кремля є передача так званого «фортифікаційного поясу» — мережі укріплених міст на Донеччині, які Україна утримує з 2014 року. Цей 50-кілометровий рубіж уздовж траси Н-20, що включає Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Олексієво-Дружківку та Костянтинівку, став ключовою лінією оборони від російського наступу.
Спроби РФ захопити пояс у 2022 році провалилися: після невдалого наступу з Ізюма росіян відкинули під час українського контрнаступу на Харківщині. Згодом Москва зосередилася на Бахмуті, а у 2024 році поновила атаки з району Торецька та Покровська, намагаючись обійти укріплення із заходу.
Проте військові експерти вважають, що навіть за нинішніх темпів боїв оточення поясу може зайняти роки та вимагатиме величезних ресурсів. Кремль досі не продемонстрував здатності провести успішне операційне оточення великих українських оборонних рубежів.
Суть ультиматуму
Пропозиція Путіна фактично вимагає від України здати стратегічну лінію оборони, яку Росія не здатна швидко прорвати, — без гарантій остаточного завершення війни. На думку аналітиків, це виглядає не як план миру, а як спроба отримати вирішальну військову перевагу, уникаючи затяжних боїв.