Лонгріди

Глобальний саміт миру у Швейцарії. На що не варто розраховувати українцям

15 Травня 2024 18:52
Швейцарія, саміт
Логотип Глобального саміту миру у Швейцарії / FDFA

За місяць у швейцарському Бюргенштоці відбудеться Глобальний саміт миру. Організатори заходу — Україна та Швейцарія — розіслали понад 160 запрошень у країни з усіх куточків світу.

Запрошення у Швейцарію отримали президенти, прем’єр-міністри держав із усіх континентів, члени G7, G20, БРІКС. Запросили на Глобальний саміт миру ЄС, ООН, ОБСЄ та Раду Європи. Україна та Швейцарія розраховують і на присутність папи Римського Франциска та Вселенського патріарха Константинопольського Варфоломія. Останній, за словами Володимира Зеленського, уже підтвердив свою участь у саміті. 

Збирається до Швейцарії і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Саме ця країна очолює Міжнародну коаліцію з повернення примусово переміщених українських дітей. Свою участь у заході підтвердили Швеція та Люксембург під час телефонної розмови Зеленського із прем’єр-міністрами Ульфом Крістерссоном та Люком Фріденом. 

Президент України особисто запросив і президентів Аргентини, Молдови, Чехії, прем’єр-міністрів Ісландії, Ірландії. Підтвердили свою участь лідери Іспанії, Німеччини, Польщі, Франції. Буде на заході голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської Ради Шарль Мішель.  

“Сьогодні провів ще низку міжнародних переговорів — з лідерами Бельгії, Іспанії, Латвії та Фінляндії. Особисто запросив партнерів на Саміт і вдячний за підтвердження участі. Обговорили, як зробити спільну роботу заради відновлення миру та міжнародної безпеки максимально дієвою”, — майже щоденно Володимир Зеленський залишає в телеграм-каналі подібні звіти.

Україна хоче зібрати у Швейцарії дуже широку світову спільноту на високому політичному рівні. Велику ставку роблять організатори на залучення країн так званого Глобального Півдня. 

“Безумовно, має бути якнайширша географічна присутність, щоб було зламано все-таки тезу про те, що нас підтримує колективний Захід. Тобто ми маємо тут бачити дійсно представників як країн Індо-Тихоокеанського регіону, і африканського континенту, і Південної Америки. Має бути присутність з усіх частин світу для того, щоб зламати оцей меседж, що нібито ми маємо протистояння двох полюсів і Україна на цій межі. Треба показати, що війна Росії проти України має все-таки екзистенційний характер, і, відповідно, вона вибивається із цієї логіки про два полюси, яку намагаються нам насадити ззовні”, — пояснює голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.

І за цим напрямком Україна намагається вести перемови про участь у Глобальному саміті миру. Днями Володимир Зеленський знову звітував у телеграм-каналі про перемови з президентом Гани Наною Акуфо-Аддо. З ним український лідер говорив про “готовність працювати над розширенням підтримки Саміту африканськими країнами”. 

Дякував Зеленський за підтримку Формули миру, яка і стане основою зустрічі у Швейцарії, прем’єр-міністру Кабо-Верде Уліссешему Коррея-і-Сілві. Саме ця африканська країна стала першою на континенті, яка підтвердила свою участь у Глобальному саміті. “Із паном Прем’єр-міністром обговорили необхідні зусилля для залучення якомога більшої кількості країн континенту для участі в саміті. Голос Африки важливий, коли йдеться про глобальну підтримку справедливого миру в Україні”, — зазначив президент України.

Тривають перемови і з арабським світом. Зокрема, із Саудівською Аравією, яка вже приймала радників із нацбезпеки у серпні 2023-го, коли тривала підготовка до Глобального саміту миру.

“Стосовно офіційної участі тих чи інших делегацій новини будуть з’являтися… Я думаю, що, у принципі, ми маємо неофіційні погодження якраз отих 80 плюс держав. Думаю, що саме таким був реальний результат зустрічі в Катарі 27 квітня (збиралися радники з питань нацбезпеки. — Ред.), тому що ми мали, скажімо так, виміряти середню температуру по палаті. Вони це зробили… після того ми і отримали офіційний анонс саміту у Швейцарії”, — говорить Ігор Чаленко. 

Важливі учасники

У Києві сподіваються, що у Швейцарію прилетить особисто і президент США Джо Байден. А от присутність Китаю — під великим питанням. Уже лунали заяви про те, що Пекін не бачить сенсу брати участь у саміті, якщо там не буде росіян. Ці тези транслюють переважно в РФ. 

Але не можна говорити, що Китай зараз ігнорує мирну ініціативу України та Швейцарії. Про це свідчить «човникова дипломатія» спецпредставника Пекіна з питань Євразії Лі Хуея. Він протягом 3–9 травня відвідав Туреччину, Єгипет, Саудівську Аравію та ОАЕ, де провів зустрічі на рівні заступників головних дипломатів країн чи радників із нацбезпеки. Телефоном Лі Хуей говорив із урядовцями Бразилії, Південної Африки, Індонезії, Казахстану та інших країн. 

“Китай провів поглиблений обмін думками з усіма сторонами щодо “української кризи”, і всі сторони загалом погодилися з пропозиціями Китаю щодо охолодження ситуації”,— написали в МЗС КНР за результатами такої “човникової дипломатії”.

Також російсько-українська війна була на порядку денному в перемовах Сі Цзіньпіна, який минулого тижня відвідував Францію, Угорщину та Сербію. А завтра про це він говоритиме з очільником Кремля Володимиром Путіним у Пекіні. 

За словами Ігоря Чаленка, поки, на жаль, немає достатньої впевненості, що представник Китаю з’явиться у Швейцарії на першому Глобальному саміті миру. 

“Хоча я не відкидаю, що Китай долучиться на наступних етапах роботи цієї платформи, коли стане більш зрозуміло, що Україна буде переважати в цьому конфлікті. Тобто для Китаю найголовніше — це підтримати того, хто вийде з цієї війни з кращими позиціями. Тобто стати таким собі бенефіціаром перемоги, і заскочити в цей поїзд десь на останній стадії, і сказати, що завдяки їх зусиллям це вдалося зробити”, — припускає Ігор Чаленко.

Він вважає, що на рішення Пекіна, їхати у Бюргеншток чи ні, впливатимуть перемови в Парижі. Також зміну позиції Китаю, хоч і не різку, можуть зумовити економічні ризики, які зростають через санкції проти КНР. 

Якщо ж Китай з’явиться у Швейцарії, то матиме велике значення, хто саме представлятиме там країну. За словами політолога, футуролога та директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, від цього залежатиме вагомість заяв, які зробить КНР. 

“Як тільки рівень буде достатньо високим, можна говорити про те, що Китай бере участь не спостерігачем, а безпосередньо зацікавленим в обговореннях… Якщо це буде спецпредставник з озвученням релізу чи посол, то, відповідно, Китай — лише спостерігач. Хоча це вже теж буде досить непогано”, — пояснює Віталій Кулик.

Протидія Росії

Наступ на Харківщині також пов’язаний із Глобальним самітом миру — так росіяни намагаються протидіяти його проведенню. За словами Ігоря Чаленка, РФ надсилає сигнал учасникам зібрання у Швейцарії, що захід «не на часі», бо позиція Москви посилюється. 

Віталій Кулик говорить, що наступом на Харківщині росіяни не зможуть досягнути ніякої стратегічної переваги, а ресурсів у них не вистачить для захоплення Харкова. А от дестабілізація внутрішньополітичної ситуації в Україні може зіграти на користь РФ. 

“Звичайно, що ці події нам не на користь, оскільки показують здатність Росії хоча б локально, але продовжувати наступ. Тобто вони таким чином декларують намір силою досягати своїх цілей. Відповідно на це учасники (саміту) будуть зважати. Хоча всі прекрасно володіють ситуацією, розуміють, що це локальний виступ, що це формування тої самої буферної зони, про яку Путін постійно говорить. Збільшити просто розмір сірої зони на кордоні, щоб використовувати її для можливих ударів по українських енергооб’єктах, об’єктах інфраструктури чи кошмарити українські міста”, — говорить Віталій Кулик.

Чого чекати від саміту

Від зустрічі 15–16 червня не варто очікувати визначальних рішень і заяв. У Швейцарії тільки почнуть прокладати шлях для мирного процесу. За словами Ігоря Чаленка, ключових рішень, які могли б привести до скорого завершення війни, не буде. 

“Украй важливо визначення хоча б рамок того процесу, у якому ми будемо рухатись. Загалом зрозуміло, що навіть не всі пункти Української формули миру будуть у пріоритетному фокусі уваги. Навіть Президент України сказав, що буде обговорюватися гуманітарний блок. А нагадаю, це питання ядерної безпеки, енергетичної безпеки, продовольчої безпеки і теми повернення українських військовополонених, у тому числі українських дітей. Тобто ці чотири пункти — це те, що має бути у фокусі уваги даного установчого засідання, і те, що може дійсно зібрати значну кількість представників”, — говорить голова Центру аналізу і стратегій.

До того ж варто враховувати, що учасники матимуть різні оцінки тих чи інших пропозиції. Адже погляд на російсько-українську війну суттєво різниться у представників умовних Заходу та Глобального Півдня. Останні часто розглядають ситуацію в Україні у контексті нового світопорядку, — пояснює Віталій Кулик. Тому країни з цієї когорти шукатимуть «переговорні позиції», “майданчики для припинення війни”, говоритимуть про  “тимчасове розмежування”, механізми, які можуть запобігти поширенню війни. 

Футуролог говорить, що не розраховує на прискорення мирного процесу, адже світові гравці чекатимуть, коли відбудуться вибори в США та вповні запрацюють санкційні механізми проти КНР через постачання товарів подвійного призначення. Тож про практичні результати першого Глобального саміту миру варто говорити тоді, коли будуть відповіді на низку запитань. 

“Чи буде порозуміння принаймні між західними партнерами як одного із центрів сили? Чи Глобальний Південь буде представлений на високому рівні, ким і з якими заготовками вийдуть його представники? І, відповідно, які точки для наступних переговорів будуть визначені, які кейси будуть обговорені як реалістичні в короткостроковій перспективі”, — говорить Віталій Кулик. 

Джерело: RFI


Відео дня

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

ТОП-новини
Останні новини
усі новини
Gambling