Москва модернізує “дуже страшну, дуже смертоносну” зброю радянських часів і запускає її із зони недосяжності систем ППО, пише The Financial Times.
“Досвід останніх місяців і тижнів показує, що противник значно посилив активність авіації, використовуючи керовані авіабомби, які знищують наші позиції”, – заявив у березні український головнокомандувач Олександр Сирський.
Керовану зброю зазвичай називають “плануючими бомбами”, і вона складається зі снарядів десятирічної давнини, які зазвичай скидаються з літаків Су-34 і Су-35 безпосередньо над цілями. Додавши дешеві висувні крила і систему супутникової навігації, ці колишні “тупі бомби” тепер можуть запускатися російськими бомбардувальниками глибоко за лінією фронту і поза досяжністю систем ППО України.
“Для них це набагато дешевше, ніж використовувати сотні тисяч артилерійських снарядів, коли одна така бомба може зруйнувати кілька будівель”, – каже Влад, 27-річний солдат, який служить у східній частині Донецької області.
Планувальні бомби можуть нести від 500 кг до 1,5 тонни вибухівки на відстань понад 60 км, залишаючи вирви завширшки до 20 м і глибиною до 6 м. “Вони дуже страшні, дуже смертоносні”, – каже Богдан, ще один солдат у Донецьку. “Навіть за кілометр від нас вибухи зривають двері будівель з петель”.
Вони настільки руйнівні, що українські аналітики з групи Deep State, близької до міністерства оборони, назвали їх зброєю, для якої у київських військ “практично немає контрзаходів”. Міністр закордонних справ України Кулеба заявив в інтерв’ю Financial Times, що солдати його країни “піддаються масованим і, я б сказав, навіть регулярним атакам керованих авіабомб, які знищують наші позиції”.
За даними українських оборонних відомств, цього року росіяни завдали по Україні близько 3500 ударів такими керованими авіабомбами, що в 16 разів більше, ніж у 2023 році. Тільки за третій тиждень березня Росія “випустила понад 700 керованих авіабомб”, – заявив президент Володимир Зеленський.
“Вони дуже прості за своєю суттю, тому їх не можна заглушити, від них не можна сховатися – єдиний спосіб захиститися від них – збити бомбардувальник, який несе цю бомбу”, – пояснив Кулеба. Однак для цього Україні потрібні значно сучасніші системи ППО. Міжнародний інститут стратегічних досліджень, лондонський аналітичний центр, у своїй доповіді заявив, що “зростаюче число атак з використанням плануючих бомб свідчить про брак зброї ППО”.
Ця нестача частково пояснюється затримками в наданні європейської військової допомоги і тим, що Конгрес США затримує виділення Києву 60 млрд доларів. Обіцяні союзниками винищувачі F-16 виробництва США також могли б допомогти Україні в боротьбі з російськими бомбардувальниками. Але, за словами Кулеби, вони навряд чи будуть поставлені до середини літа.
Минулого місяця Зеленський заявив, що Росія може почати новий великий наступ наприкінці весни або на початку літа. А українські чиновники розповіли FT, що бомби-планувальники Москви, ймовірно, будуть використовуватися для прокладання шляхів через нові укріплення, які Київ спішно будує, щоб стримати наступ російських військ.
В останній тиждень березня Харків, друге за величиною місто України, зазнав удару двох планерних бомб “уніфікованого багатоцільового призначення”, дальність дії яких сягає 90 км. Це був перший випадок, коли Харків зазнав удару саме авіабомб, а не ракет і безпілотників з моменту початку широкомасштабного вторгнення. Раніше протистояння визначалося наземними битвами, які, за словами одного українського військового чиновника, нагадували “Першу світову війну плюс новітні технології” – окопи, але з безпілотниками.
В останні місяці, коли бої в тилу сповільнилися і протиборчі армії закріпилися, повітряне протистояння над Україною розгорілося. У березні Росія випустила сотні крилатих і балістичних ракет по українських енергетичних об’єктах і цивільній інфраструктурі. Удари занурили український Харків у кількаденну темряву і поставили під загрозу руйнування гідроелектростанції в містах Канів і Запоріжжя.
Київ же завдав ударів по десятку нафтопереробних заводів і фабриці безпілотників у глибині Росії, а також по військових кораблях і командних пунктах Чорноморського флоту Росії в Криму.
Тепер російські ВПС починають відігравати ключову роль і можуть переломити хід конфлікту на свою користь, кажуть експерти. І саме розробка планувальних бомб відкрила для цього можливість. У нещодавньому дослідженні Інституту вивчення війни повідомляється, що російські військові використовували “масові удари планувальними бомбами для досягнення тактичного ефекту під час захоплення Авдіївки в середині лютого”.
Сотні фугасних бомб зруйнували місто в Донецькій області та змусили українські війська відступити. “Ці бомби повністю знищують будь-яку позицію. Усі будівлі та споруди просто перетворюються на котлован після потрапляння лише однієї”, – написав на сайті соціальної мережі X Єгор Сакара, український солдат, який воював в Авдіївці, – “А за день вони скидають на нас по 60-80 штук”.
Майкл Кофман, військовий аналітик із Фонду Карнегі за міжнародний мир, підтверджує, що величезна кількість фугасних бомб та їхня руйнівна сила впливають на моральний дух солдатів. “Якщо ви побачите кратер, який утворюють дві 500-кілограмові бомби, це справить на вас враження”, – сказав він.
Очільник збройних сил також назвав бомби-планувальники однією з основних причин наказу про відступ своїх військ з Авдіївки, яка принесла Москві першу помітну перемогу на полі бою майже за рік. “Через постійні обстріли керованими авіабомбами цілісність нашої оборони було порушено, що дало противнику можливість поступово просуватися вперед”, – резюмував Сирський.
Наразі Росія нарощує виробництво керованих авіабомб і оновлює 500-кілограмову ФАБ-500 і 1500-кілограмову ФАБ-1500. Раніше цього місяця міністр оборони Росії Сергій Шойгу відвідав завод у Нижегородській області, де оглянув виробничі лінії. Міністерство оборони заявило, що завод “багаторазово збільшив виробництво авіабомб ФАБ-500 і подвоїв виробництво ФАБ-1500”.
Міністерство також повідомило, що завод також розпочав “масове виробництво FAB-3000”, ще більшої 3000-кілограмової бомби, яку також можуть оснастити крилами і системами управління. Однак західні експерти і навіть популярні прокремлівські військові блогери в Telegram, які ведуть канали, присвячені російським ВПС, скептично відгукуються про ФАБ-3000. Деякі назвали її непрактичною, оскільки її можуть нести тільки бомбардувальники Ту-22М.
Олексій Мельник, командувач ВПС України у відставці, а нині один із директорів відділу досліджень зовнішньої політики та міжнародної безпеки київського аналітичного центру, каже, що російські модернізації не такі дорогі порівняно з високою вартістю багатьох сучасних озброєнь, особливо крилатих ракет, кожна з яких може коштувати кілька мільйонів доларів. Хоча бомби, що планують, не такі точні, як балістичні крилаті ракети, вони все ж таки можуть влучити “в межах 10 або 20 метрів” від цілі і завдати серйозної шкоди, підтвердив Мельник.
Експерти вважають, що майбутні успіхи Києва на полі бою можуть залежати від його здатності захищатися від плануючих бомб. Це означає, що західні країни повинні надати йому допомогу, причому швидко. “Київ стикається із загрозою того, що без належної підтримки з боку США та їхніх союзників затяжний конфлікт у повітряному просторі все більше сприятиме Росії”, – заявили в IISS (міжнародний інститут стратегічних досліджень). “Здатність України продовжувати протистояти російським повітряним загрозам і нав’язувати [російським військово-повітряним силам] витрати залишається важливою для результату протистояння”.