Естонія на постійній основі перекидає основні бойові підрозділи ближче до кордону з Росією та переходить до стратегії “активної оборони”. Країна також закуповує системи, які у разі нападу дозволять завдавати ударів углиб російської території на відстань до 300 км.
Про це пише Financial Times.
Керівники збройних сил та спецслужб Естонії не вважають, що Москва прагне розпочати повномасштабну війну з НАТО щонайменше протягом найближчих двох років. Водночас у Таллінні побоюються, що Кремль може вдатися до обмеженої операції, щоб перевірити готовність Альянсу виконувати зобов’язання щодо колективної оборони.
“Ми повинні починати з кордону і перемагати вже в перших боях”, — заявив командир 1-ї естонської бригади полковник Тармо Кундла.
У межах нової стратегії 1-шу бригаду — головну бойову силу країни — на постійній основі передислокують із Тапа до Йихві, приблизно за 50 км від російського кордону. Там будують нові об’єкти для розміщення військових.
Ще одну базу створюють у Нарві. Вона буде розрахована на постійне перебування 200 військовослужбовців із можливістю розмістити ще 800 у разі кризи.
“Для забезпечення переконливого стримування ми повинні зробити агресію проти нас немислимою. Наша мета зрозуміла: не допустити проникнення ворога і руйнівних наслідків війни на територію Естонії”, — заявили в міністерстві оборони країни.
Паралельно Естонія змінює структуру закупівель озброєння. За останній рік країна уклала контракти на придбання дев’яти американських систем HIMARS, зокрема з балістичними ракетами M57 дальністю до 300 км, а також дев’яти південнокорейських РСЗВ Chunmoo з аналогічною дальністю.
Один із високопоставлених офіцерів, який служить у Тапа, звернув увагу, що Санкт-Петербург розташований приблизно за 260 км від бази.
Нова концепція суттєво відрізняється від попередньої моделі оборони. Після анексії Криму у 2014 році естонські військові розраховували, що в разі вторгнення швидко мобілізовані резервісти зможуть вести маневрену, майже партизанську боротьбу в лісистій і болотистій місцевості, виснажуючи російські сили до прибуття підкріплень НАТО.
Однак після спостереження за війною Росії проти України естонське командування дійшло висновку, що такий підхід може не спрацювати. У Таллінні вважають, що Росія готова зазнавати великих втрат і після захоплення території намагатиметься утримувати її навіть ціною значних руйнувань.
Тепер оборонний план передбачає боротьбу за кожну ділянку території від самого кордону та удари по цілях у глибині Росії вже з першого дня можливого вторгнення.
Особливе занепокоєння естонської розвідки викликає сценарій обмеженої операції проти Нарви. За оцінкою посадовців, захоплення прикордонного міста могло б стати спробою перевірити рішучість НАТО і поставити союзників перед фактом.
Велика Британія вже зобов’язалася збільшити свій військовий контингент в Естонії з 800 до 1200 військовослужбовців до квітня наступного року.
Окремим ризиком у Таллінні називають можливе завершення війни в Україні. Поки бойові дії тривають, російські сили значною мірою залишаються зв’язаними в Україні, але після перемир’я або мирної угоди на західний напрямок можуть бути перекинуті десятки тисяч військових із бойовим досвідом.
“Ми боялися війни [в Україні]. Тепер ми боїмося закінчення війни”, — сказав один із високопоставлених співробітників естонської розвідки.
