Естонія розробляє систему, яка дозволить забезпечувати роботу державних цифрових сервісів із-за кордону навіть у разі окупації території країни. План передбачає використання хмарних технологій, щоб державні послуги залишалися доступними після знищення дата-центрів або втрати контролю над територією.
Про це повідомляє Politico.
Естонія з населенням 1,3 мільйона осіб має 294-кілометровий кордон із Росією. У Таллінні побоюються, що країна може стати однією з перших цілей Москви в разі вторгнення до ЄС.
Нова стратегія передбачає перенесення критично важливих державних сервісів у хмару, щоб вони могли працювати навіть у разі окупації території країни.
“Ми готуємося до ситуації, коли дата-центри будуть знищені або на нашій території перебуватимуть іноземні війська й ми не зможемо працювати”, — пояснив один із розробників стратегії, колишній заступник генерального секретаря Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії Тину Грюнберг.
Естонія вже має “цифрове посольство” в Люксембурзі, де зберігаються резервні копії державних реєстрів і законодавства. Тепер влада прагне забезпечити не лише збереження даних, а й безперервну роботу державних систем із-за кордону.
Для цього створюють захищені застосунки на платформах Microsoft Azure, Amazon Web Services та у власній державній хмарі. Систему розміщують у Люксембурзі та інших місцях у Європі.
Радник Міністерства юстиції та цифрових справ Аллан Аллмере зазначив, що жодна країна не здатна передбачити всі ризики, тому Естонія прагне зберегти основу для відновлення цифрової держави навіть за найгіршого сценарію.
Особливу увагу цифровій безпеці Естонія приділяє після кібератак 2007 року, які протягом 22 днів порушували роботу державних і комерційних сервісів. Естонська влада згодом звинуватила в атаках Росію.
За словами експерта британського центру RUSI Джозефа Ярнецького, Естонія робить ставку на співпрацю з безпечними країнами замість розміщення всієї цифрової інфраструктури на власній території. Велика Британія та Норвегія також розглядають можливість створення взаємних “цифрових посольств”.
“Перше питання полягало в тому, як гарантувати, що державні дані Естонії не зникнуть. Наступний виклик — забезпечити, щоб держава могла продовжувати функціонувати з цими даними під час кризи”, — пояснив Аллмере. Він додав, що інформація має залишатися придатною для використання навіть через десятиліття.
Раніше Politico повідомляло про українські удари по трьох дата-центрах російської компанії Yandex у жовтні, які спричинили перебої в роботі її сервісів і продемонстрували вразливість цифрової інфраструктури під час війни.
