Нова криза у відносинах України зі США відрізняється від попередніх: Володимир Зеленський дедалі відкритіше критикує Дональда Трампа, а європейські столиці схиляються до необхідності напряму говорити з Володимиром Путіним. Водночас у Європі обговорюють можливі рамки майбутніх переговорів, хоча немає впевненості, що російський президент готовий прийняти запропоновані умови.
Про це йдеться в авторській колонці Financial Times.
Автор зазначає, що попередні кризи у відносинах Вашингтона та Києва — зокрема конфлікт в Овальному кабінеті та саміт Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці — змушували європейських лідерів обирати тактику, яку він називає “вмовлянням Трампа”.
Європейці тоді підтримували Зеленського, радили йому демонструвати вдячність і примирливість у спілкуванні з американським президентом, а самі намагалися впливати на Трампа телефонними розмовами та особистими контактами.
Тепер, за оцінкою FT, ситуація змінюється.
Зеленський став значно жорсткішим щодо Трампа
Автор звертає увагу, що Зеленський більше не уникає прямої критики Вашингтона.
Президент України звинуватив США в обмеженні супутникових сервісів, припустив, що Трампа приваблюють авторитарні лідери, а Україна продовжила удари по російській енергетичній інфраструктурі попри вимоги Вашингтона припинити їх.
FT зазначає, що така зміна тону може бути пов’язана не лише з роздратуванням Зеленського, а й із політичним розрахунком.
На думку автора, з огляду на погіршення позицій Трампа в опитуваннях напередодні проміжних виборів українська влада може намагатися звертатися безпосередньо до американського суспільства та політиків, минаючи Білий дім.
Навіть частина кандидатів-республіканців, зазначає FT, поставила під сумнів план Трампа закуповувати російське дизельне пальне.
Європа хоче сама говорити з Путіним
Одночасно змінюється підхід європейських країн до Москви.
За даними автора FT, у європейських столицях формується консенсус, що ситуація, за якої лише США ведуть переговори з Путіним, більше неприйнятна.
Канали зв’язку з Москвою вже відкриті, а телефонна розмова між європейськими лідерами та Путіним може відбутися найближчим часом.
Однією з причин зміни стратегії автор називає переконання європейців, що спроби впливати на Трампа стають дедалі менш ефективними.
У Європі також побоюються, що американська політика щодо Росії значною мірою визначається прагненням до економічних домовленостей із Москвою, а не цілісним баченням європейської безпеки.
FT назвав два можливі сценарії переговорів
За оцінкою автора, якщо прямі європейські переговори з Путіним розпочнуться, російській стороні можуть запропонувати два можливі шляхи.
Перший — замороження війни по нинішній лінії контролю в обмін на гарантію, що Україна ніколи не вступить до НАТО.
Другий — передача Росії решти Донбасу, після чого Україна отримала б можливість вступити до НАТО.
FT наголошує, що це не представлені офіційні домовленості, а можливі пропозиції, які можуть бути винесені на переговори.
Автор визнає, що обидва варіанти частина українців сприйняла б як зраду. Водночас він припускає, що через сильне прагнення до миру Зеленський теоретично міг би спробувати переконати суспільство підтримати один із таких сценаріїв.
У Європі, однак, значно менше впевнені, що Путін погодиться на будь-який із них.
Європа хоче зменшити залежність від США
Паралельно європейські країни намагаються знизити залежність від критично важливих американських технологій, зокрема Starshield і Starlink.
FT згадує фінські компанії Nokia та Iceye, які цього місяця оголосили про партнерство для створення супутникових комунікаційних мереж військового та цивільного призначення.
Однак перші запуски очікуються лише у 2028 році, тому це не вирішує нинішніх проблем України.
Україна, як і раніше, значною мірою залежить від американських супутникових можливостей як для захисту від атак, так і для проведення власних операцій.
Попри це Зеленський, за оцінкою FT, обрав не шлях максимальної обережності у відносинах із Трампом та Ілоном Маском, а навпаки — почав відкритіше говорити про ризик того, що США можуть стати на бік Росії.
Один із високопоставлених європейців охарактеризував таку зміну словами: “Він повністю перейшов у режим Карні”.
Автор Financial Times називає цю стратегію ризикованою, але зазначає, що нинішня політика Трампа залишає Києву дедалі менше альтернатив.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Дональд Трамп звинуватив Володимира Зеленського у небажанні завершувати війну та розкритикував українські удари по російських НПЗ. Президент США також заявив, що не хоче посилювати тиск на Москву, аби, за його словами, не відштовхнути Росію від переговорів.
