Безпекова ситуація у світі продовжує погіршуватися через посилення російської гібридної війни, диверсій та кібератак проти країн Заходу. Росія стала більш готовою до ризикованих дій, однак наразі немає ознак підготовки до повномасштабного вторгнення в країни НАТО.
Про це йдеться в оцінці загрози з боку Росії, оприлюдненій Данською службою військової розвідки (DDIS).
У відомстві зазначили, що Росія активізувала використання диверсій, руйнівних кібератак та атак безпілотниками по цілях у Європі. Як приклад розвідка навела зірвану атаку дронів на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині, яку, за даними німецької влади, Росія планувала протягом кількох місяців.
У DDIS також нагадали про попередження данської Служби безпеки та розвідки PET щодо можливих російських диверсій проти оборонних компаній у Данії.
Окремо у відомстві вказали на зростання агресивних дій російських сил щодо військових підрозділів НАТО в Балтійському регіоні. Найсерйознішим таким інцидентом із данськими військовими там назвали випадок 14 вересня 2026 року, коли російський фрегат у водах поблизу Гедсера випустив сигнальні ракети в напрямку данського військового вертольота.
За оцінкою данської розвідки, Росія зараз перебуває під більшим тиском, ніж у будь-який інший період війни проти України. Українські далекобійні удари завдають дедалі більшої шкоди об’єктам у глибині російської території, а російська армія зазнає значних втрат заради незначного просування на фронті.
Водночас у DDIS зазначили, що російська економіка наближається до серйозної кризи через високі військові витрати, міжнародні санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.
Данська розвідка вважає, що протягом наступних шести місяців Росія не має перспектив досягти значних проривів у війні проти України. Водночас там зазначають, що президент РФ Володимир Путін, ймовірно, не відмовиться від своїх основних цілей у війні.
У DDIS прогнозують, що Росія продовжить посилювати гібридну війну проти Заходу та НАТО. Йдеться про частіші атаки з більшими наслідками, зокрема руйнівні кібератаки, здатні паралізувати критичні функції держав, а також диверсії з ризиком людських жертв.
Також розвідка оцінює як низький, але такий, що зростає, ризик обмеженої військової атаки Росії на одну або кілька країн НАТО, що межують із РФ.
На думку DDIS, така атака могла б бути спрямована на відволікання ресурсів Європи від підтримки України та створення розколу всередині Альянсу. Серед можливих сценаріїв називають удари далекобійною зброєю по важливій інфраструктурі, провокації під чужим прапором із використанням українських дронів або введення обмеженої кількості військових сил без розпізнавальних знаків.
Водночас у Данській службі військової розвідки наголосили, що не бачать ознак підготовки Росії до повномасштабного вторгнення в одну або кілька країн НАТО.
За оцінкою відомства, навіть у разі ухвалення такого рішення Росії знадобилося б щонайменше шість місяців для підготовки необхідних сил. Водночас така можливість не може бути повністю виключена.
У DDIS зазначили, що у лютому 2025 року вже оцінювали можливі терміни підготовки Росії до різних типів війни. Згідно з попередньою оцінкою, Москва могла б бути готовою до локальної війни в країні поблизу своїх кордонів приблизно за шість місяців після завершення або замороження війни проти України, до регіональної війни проти кількох країн Балтійського регіону — приблизно за два роки, а до масштабної війни в Європі — приблизно за п’ять років за певних умов.
Оновлена оцінка стосується насамперед здатності та готовності Росії до ескалації проти Заходу в найближчі місяці через гібридні атаки або обмежені військові дії.
