Три роки тому, 31 березня 2022 року, українські війська звільнили Бучу від російських окупантів. Ця дата назавжди залишиться в історії як день повернення свободи та як символ жахіть, які принесли російські війська на нашу землю.
Коли світ побачив кадри з Бучі – беззахисні цивільні, розстріляні просто на вулицях, братські могили, понівечені будинки – стало зрозуміло: це не просто війна. Це злочин проти людяності, який не має виправдання. Ця маленька Київщина стала болючим нагадуванням про ціну, яку платить Україна за свою незалежність.
Буча перебувала під окупацією 33 дні – з 27 лютого до 31 березня 2022 року. За цей час російські війська вбили 561 цивільного, серед яких 12 дітей.
За три роки місто поступово оговтується. Відбудовуються будинки, відкриваються школи, люди повертаються до своїх осель. Але шрами залишаються – не лише на стінах, а й у серцях тих, хто пережив окупацію. Буча стала не лише символом болю, а й символом незламності.
Зараз, коли війна триває, важливо пам’ятати: справедливість неминуча. Росія має відповісти за кожен злочин, за кожне втрачене життя. А Україна має вистояти – заради тих, хто не пережив Бучу, заради тих, хто бореться далі, і заради майбутнього, в якому подібні трагедії не повторяться.