В Угорщині після оприлюднення архівів комуністичних спецслужб близько 160 людей помилково внесли до списку інформаторів, хоча насправді вони перебували під наглядом через опозиційну діяльність. Скандал змусив прем’єр-міністра Петера Мадяра вибачитися перед парламентом, а керівник архіву національної безпеки запропонував свою відставку.
Про це повідомляє Bloomberg.
Публікація секретних документів стала одним із кроків нового угорського уряду після перемоги Мадяра на квітневих виборах і завершення 16-річного правління Віктора Орбана.
Прем’єр обіцяв, що відкриття архівів допоможе суспільству переосмислити комуністичне минуле та розпочати новий, відкритіший політичний етап.
Однак замість очікуваного суспільного примирення країна зіткнулася зі звинуваченнями, помилками в базі даних і суперечками щодо того, кого можна вважати співробітником комуністичних спецслужб.
“Це був не зовсім той катарсис, на який ми сподівалися. Технічні проблеми залишили дуже неприємний осад”, — заявила угорська соціологиня Андреа Сабо, яка досліджує політичну поведінку.
Чому списки комуністичних інформаторів виявилися проблемними
Цього місяця в Угорщині відкрили онлайн-базу так званих “карток №6” — документів комуністичних спецслужб, що містять основні відомості про людей, яких намагалися залучити до інформаторської діяльності.
Однак сама наявність такої картки не доводить, що людина погодилася співпрацювати зі спецслужбами або передавала їм інформацію.
За словами історика Яноша Райнера, однакові документи могли мати як люди, що не написали жодного доносу, так і ті, хто протягом десятиліть подав тисячі повідомлень.
Крім того, багатьох громадян змушували до співпраці шантажем. Їм погрожували звільненням із роботи, виключенням із навчальних закладів або переслідуванням близьких.
“Це не список злочинців. Усе не настільки просто”, — пояснив Райнер.
Історики також звертають увагу на неповноту архівів. За їхніми оцінками, приблизно дві третини документів були вилучені або знищені ще до оприлюднення.
Нині в архівах залишаються відомості про трохи більш ніж 50 тисяч людей, хоча за чотири десятиліття комуністичного правління в Угорщині інформаторами в різний час були понад 100 тисяч громадян.
У списках знайшли нобелівську лауреатку та відомих угорців
Серед імен, які привернули найбільшу увагу після відкриття архівів, — лауреатка Нобелівської премії з медицини Каталін Каріко, відома своїм внеском у створення мРНК-вакцин проти COVID-19.
Ще у 2021 році науковиця розповідала, що наприкінці 1970-х років представники комуністичних спецслужб погрожували позбавити її можливості займатися науковими дослідженнями.
Каріко сприйняла ці погрози серйозно, оскільки її батько протягом кількох років не міг знайти роботу після участі в антирадянському повстанні 1956 року.
“Я знала, як працювала система, боялася і тому підписала документ про співпрацю. У наступні роки я ніколи не подавала письмових звітів і нікому не завдала шкоди”, — розповіла вона виданню Telex у 2021 році.
Серед інших відомих імен у базі з’явилися футболіст Йожеф Божик, який грав у легендарній збірній Угорщини 1950-х років разом із Ференцом Пушкашем, а також популярний телеведучий. Обидва вже померли.
У документах також фігурують чинний суддя Конституційного суду та колишній керівник центрального банку, який нині консультує його очільника Міхая Варгу.
Керівники обох установ повідомили, що перевіряють оприлюднену інформацію.
Водночас в онлайн-базі відсутнє ім’я колишнього прем’єр-міністра Петера Медьєші, якого ще у 2002 році назвали інформатором комуністичних спецслужб після його перемоги над Орбаном на виборах.
У лютому оприлюднять нові документи
Попри скандал, угорська влада планує продовжити відкриття архівів.
У лютому, до дня пам’яті жертв комунізму, мають опублікувати так звані “досьє Б”, пов’язані з раніше оприлюдненими картками.
Ці документи міститимуть докладнішу інформацію про обставини вербування, зокрема про те, як спецслужби намагалися залучити людей до співпраці.
За останній тиждень до архівів звернулися понад 10 тисяч громадян — приблизно стільки ж, скільки за попередні чотири роки.
На думку істориків, нові документи можуть допомогти відокремити людей, які свідомо співпрацювали з комуністичним режимом, від тих, кого змусили до цього погрозами.
Bloomberg зазначає, що дискусія про відповідальність за співпрацю з авторитарною владою набуває особливого значення для Угорщини після завершення 16-річного правління Орбана.
Нині в країні майже щодня з’являються повідомлення про затримання людей, яких підозрюють в участі в масштабних корупційних схемах. Водночас лунають звинувачення на адресу тих, хто мовчки спостерігав за посиленням контролю попереднього уряду над судами та медіа.
“Йдеться про те, щоб ми як суспільство спробували поводитися по-дорослому та взяти на себе відповідальність”, — сказала соціологиня Андреа Сабо.
