Лонгріди

        Bloomberg: У Європі побоюються переговорів Трампа, Путіна і Сі без участі України

        Сі Цзіньпін та Дональд Трамп / Фото: Reuters
        Сі Цзіньпін та Дональд Трамп / Фото: Reuters

        Майбутня зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна в китайському Шеньчжені викликала побоювання щодо можливого поділу сфер впливу між великими державами. Особливе занепокоєння в європейських столицях спричиняє перспектива обговорення війни в Україні без участі Києва та його основних союзників.

        Про це пише Bloomberg, порівнюючи майбутній тристоронній саміт із Ялтинською конференцією 1945 року.

        Тоді лідери США, Великої Британії та СРСР Франклін Рузвельт, Вінстон Черчилль та Йосип Сталін зустрілися, щоб визначити повоєнний устрій світу. Домовленості стосувалися, зокрема, створення ООН та поділу нацистської Німеччини. Водночас Ялтинська конференція стала символом переговорів великих держав про долю менших країн.

        Реклама
        Реклама

        Обставини майбутньої зустрічі в Шеньчжені відрізняються. Трамп, Путін і Сі не є воєнними союзниками й не мають очевидного спільного проєкту. Проте кожен із них зацікавлений у можливості продемонструвати своє місце у світовій політиці.

        За оцінкою дослідника Центру аналізу Китаю при Інституті політики Азійського товариства Ніла Томаса, тристоронній саміт може стати символічною подією, але навряд чи визначить майбутнє світової геополітики.

        “Ялта не змогла зупинити радянську окупацію Східної Європи, а Шеньчжень не покладе край війні Росії проти України”, — зазначив Томас.

        Москва просуває ідею “нової Ялти”

        Найбільше зацікавлення в історичних паралелях із Ялтою демонструє Росія. Під час святкування Дня народної єдності Путін, оглядаючи виставку разом зі школярами, зупинився біля скульптури Сталіна, Рузвельта та Черчилля. Він пояснив дітям, що ці лідери зустрілися, аби обговорити, як облаштувати майбутній світ у Європі.

        За словами джерел, близьких до Кремля, для Путіна головне значення зустрічі в Шеньчжені полягає саме в її символізмі. Участь у переговорах дозволить йому представити Росію як частину нової “великої трійки”. Водночас ці джерела вважають малоймовірним укладення масштабних домовленостей, зокрема щодо контролю над озброєннями.

        За інформацією співрозмовника, обізнаного з підготовкою саміту, спільна заява трьох держав стосуватиметься глобальної стабільності та безпеки.

        Українське питання непокоїть Європу

        Трамп заявив у понеділок, що планує обговорити війну в Україні, хоча, як очікується, вона не стане головною темою зустрічі в Шеньчжені. Американський президент також зазначив, що переговори будуть “не стільки присвячені Україні”. Водночас він допустив обговорення з Путіним і Сі можливості припинення війни на Близькому Сході.

        США продовжують переговори між Росією та Україною в інших форматах, тоді як Китай не прагне втручатися у війну. Однак сама можливість обговорення українського питання без Києва та його основних прихильників викликає занепокоєння в Європі.

        Колишній посол США при АТЕС Курт Тонг пов’язує зацікавленість Трампа тристороннім самітом із його підходом до світової політики та захопленням дипломатією великих держав.

        На думку Тонга, передусім американський президент шукає допомоги у виході зі складної ситуації, пов’язаної з війною в Ірані. Однак експосол сумнівається, що ця ініціатива виправдає очікування.

        Китай не підтримує порівняння з Ялтою

        Пекін, на відміну від Москви, обережно ставиться до ідеї нової Ялтинської конференції. Китайська державна газета Global Times у понеділок відкинула таке порівняння, назвавши його неправильним трактуванням майбутнього саміту.

        Китай офіційно виступає проти ідеї управління світом великими державами. Ця позиція допомогла Пекіну здобути підтримку країн, що розвиваються, хоча водночас Китай активно демонструє свою силу в Південнокитайському морі та інших регіонах.

        Для Сі Цзіньпіна зустріч стане можливістю показати центральну роль Китаю у світовій політиці. Китайських лідерів не запросили на Ялтинську конференцію 1945 року, хоча країна входила до того самого воєнного альянсу.

        Чого очікувати від тристороннього саміту

        Попри історичні паралелі, аналітики не прогнозують значних результатів зустрічі в Шеньчжені. Навіть обмежені домовленості щодо запобігання ескалації, підтримання каналів зв’язку або врегулювання криз могли б зменшити ризик виходу конфліктів з-під контролю. Ще однією можливою темою для співпраці трьох держав називають ризики, пов’язані зі штучним інтелектом.

        Водночас переговори, як очікується, триватимуть не більше кількох годин, тоді як Ялтинська конференція тривала вісім днів.

        Професор Школи міжнародних відносин Американського університету Джозеф Торігіан припускає, що зустріч може принести багато символічних моментів, але мало конкретних результатів.

        Оцінюючи перспективи досягнення значних домовленостей, він зауважив: “Можливо, вони просто вип’ють чаю разом”.


        Реклама
        Реклама

        ТОП-новини

        Останні новини

        усі новини
        Соціальна реклама
        Azov