Лише в Бахмуті я зрозумів, чому мені так комфортно на війні. Бо в ЗСУ – як колись на Майдані – панує атмосфера братерства, оптимізму, українськості, гумору і непоказного героїзму.
Раніше при зустрічі люди мені казали: пам’ятаєш, Віталійович, як ми разом…
І я відразу старався прикинути, хто переді мною – знайомий по МВС, з тюрми, з Майдану чи з ГПУ?
Тепер до цього переліку додалися побратими по ЗСУ. Часто ми знайомі ще з часів і Майдану, і тюрми, і державної служби.
Тут фізично відчуваєш роботу плавильного котла найкращих людей заради майбутнього.
В цій єдності Армії, в її всенародній підтримці – гарантія і Перемоги, і оновлення України.