У світі, який щоранку прокидається в пошуках сенсу між рядками заголовків, є щось майже нечувано цілісне в тому, як Cherkasy Jazz Quintet грає свої перші такти. Це не просто джаз із Черкас — це джаз, який має коріння у ритмах, що ніколи не просили дозволу бути елегантними. Він просто став таким.
Колектив, заснований у 2003 році піаністом Сергієм Крашенінніковим, існує у майже магічному балансі: між вірністю жанровим канонам і схильністю до спонтанного переосмислення. Вони грають так, ніби кожна композиція — це спроба не просто вразити, а зафіксувати щось невловиме: пам’ять про місто, яке існує лише в саунді.
У їхньому першому альбомі We Like Funky-Jazz, And You? — записаному наживо, в акустиці, яка, схоже, знала більше, ніж її стіни могли втримати — відчувається дотик того, що в Америці колись називалося “hard bop”, а нині назвали б “емоційною чесністю”. Їхні інтерпретації Лі Моргана або Хораса Сільвера звучать не як репліки, а як повернення до місця, в якому ще ніхто не був, але всі ностальгують.
До речі, цей альбом — тепер і на вінілі. Його червоний диск, мов сигнальний вогонь у сутінках цифрової епохи, уже обертається на програвачах тих, хто ще вірить у тактильну магію звуку. Він доєднався до невеликої, але красномовної колекції LP Cherkasy Jazz Quintet: Cherkasy Jazz Quintet Plays Chicago (2024), JAZZ.UA (2018) і просто — Cherkasy Jazz Quintet, як підпис на звороті вікна, відчиненого до джазу.
Це не той джаз, що прагне бути модним. Це джаз, який вже щось пережив. І тому, можливо, найважливішим моментом у творчості Cherkasy Jazz Quintet є не стиль, не техніка, і навіть не репертуар. А голос — голос колективного інтелекту, голос країни, яка з усіх сил тримається за гідність, навіть у акордах і сінкопах.
Черкаси, місто на Дніпрі, не було джазовою столицею. І, можливо, ніколи не стане. Але якби Колтрейн чи Еванс потрапили туди на кілька днів, вони, ймовірно, заграли б саме так.
Бо джаз — це не географія. Це інтонація досвіду, що передається без слів. І Cherkasy Jazz Quintet промовляє нею вільно, як ті, хто давно навчився говорити правду через музику.
