На зв’язку. З’явилося трохи часу, тому хочу прокоментувати ситуацію на кордоні.
Окупанти намагались створити загострення по всій лінії ДКУ Харківської області та ослабити наші ресурси.
Прориви все ж таки відбулись на двох ділянках фронту, але сили оборони дали відсіч. Зараз йде стабілізація цієї лінії фронту, далі потрібно вибивати окупантів.
В чому все ж таки були проблеми?
- Фортифікації. Перша лінія оборони була, але не тої якості, якої мала бути. Проблема в тому, що її почали будувати за 2-3 місяці до цього наступу, коли активні громадяни почали задавати питання з цього приводу. Нагадаю, що область була звільнена 1,5 роки тому. Керівників, які підписували акт прийому фортифікацій – зняли. Питання – покарають, чи як завжди? Я б давав, як мінімум, державну зраду!
- Мінування. Це вже відповідальність підрозділів, які стояли 1,5 року на кордоні, та не підготували позиції. Та обласної влади, яка одразу не евакуювала прикордонну зону, дозволяла фермерам розміновувати поля та не створила з неї фортецю.
- ТРО. Цей організм був актуальний пів року після повномасштабного вторгнення та буде актуальний після закінчення бойових дій. Зараз це “валіза без ручки” для Сил Оборони, тому що в них не достатньо важкого озброєння, через що вони не можуть повноцінно вести бойові дії. Поважаю хлопців, які там воюють. Проте, на мою думку, силами ТРО потрібно було вже давно підсилити боєздатні бригади ЗСУ.
Перераховувати можна ще багато, але це основне.
Все ж, нашим військовим вдалося вчасно відреагувати та успішно протидіяти ворогу.
Не виключаю, що хвилі загострення ще будуть. Будуть намагатись штурмувати інші ділянки кордону, будуть м’ясні штурми в лоб у Вовчанську. Але, те що вони вже втратили – це раптовість. Її вже не буде. Наші військові готові.