Заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак заявив, що в українського керівництва «не існує ніякого мирного плану» щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Ці слова головного російського переговірника на українському напрямку значно відрізняються від тверджень представників українського керівництва, серед яких і президент країни Володимир Зеленський.
У Києві наголошують, що Німеччина і Франція підготували власні пропозиції щодо виконання Мінських угод – це і є новий «мирний план», Україна внесла до цього плану свої уточнення – і тепер пропозиції спрямовані Росії і інші учасники «нормандського формату» очікують на її реакцію.
У викладі Козака все виглядає з точністю до навпаки. Представники Німеччини і Франції зробили спробу погодити компромісний проект рекомендацій для ТКГ. У Росії цей проект розцінили як «надмірно компромісний», підготували свої уточнення і запропонували Україні виступити зі своїми. А у Києві мовчать.
Тобто у Києві вважають, що мирний план на столі у Москві і на нього має відреагувати Путін, а у Москві вважають, що мирний план на столі у Києві і на нього має відреагувати Зеленський. Що це означає?
Це означає тільки те, що Козак отримав завдання тягнути час до закінчення перебування Володимира Зеленського на посаді президента України. Рівно те ж саме до закінчення перебування Петра Порошенка на посаді президента України робили Гризлов або Сурков. Якщо президент України не готовий до беззастережної капітуляції – він нікому у Кремлі не цікавий, це потрібно просто зрозуміти. До того ж зараз з'являється додаткова опція – можна тягнути час до зміни федерального канцлера Німеччини. Адже Ангела Меркель йде з політики вже цієї осені і у Кремлі цілком можуть хотіти подивитися, як швидко її наступник увійде в курс проблем на українському напрямку і наскільки цікавим для нього буде «нормандський формат».
Так що ніякого «нормандського саміту» найближчим часом не буде. А буде – якщо врахувати не тільки заяву Дмитра Козака, а й відверті погрози Марії Захарової на адресу України у зв'язку зі стратегією деокупації Криму – швидше загострення ситуації.
До цього і потрібно готуватися.