Хто стукає – тому відчиняються двері. Тільки так можна виживати в сучасному світі.
Чим справжнє європейське покоління відрізняється від покоління пострадянського, знаєте? Ні, не кількістю годин, проведених в соцмережах. А відношенням до майбутнього України. Саме не споживацьким та «сльозогінним» відношенням, а з конкретними справи, коли немає часу на численні «війнушки» з інтернет-опонентами.
Європейське покоління – не скиглить у Фейсбуці, звинувачуючи у всіх негараздах недолугу владу, «папередників» чи путіна, а бере – та робе. І ось вам живий приклад. Мої друзі, громадські активісти з Дніпра, дізнавшись, що я буду присутній у Вінниці на творчій зустрічі студентів Донецького Національного Універсітету ім. Стуса зі Святославом Вакарчуком, попросили дещо зробити. І я зробив. Розказав лідеру «ОЕ» про ініціативу групи небайдужої молоді з села Бабайківка Царичанського р-ну Дніпропетровської області.
На пустирі між школою та клубом вони задумали своїми руками зробити сквер з освітленням, вільним доступом до Wi-Fi та пам’ятним знаком на честь Кузьми Скрябіна, чия громадянська позиція їм близька та творчістю якого вони захоплюються. Адже в серпні цього року музикант відсвяткував би свій 50-річий ювілей, якби його не передчасна та трагічна загибель. Головний меседж цієї акції: "Не стидайся, то твоя земля".
Хлопці та дівчата почали працювати на пустирі. Але стикнулися з певною байдужістю старшого покоління, яке скаржилося на не стачу коштів в бюджеті ОТГ на цей молодіжний проект. Першочерговим завданням для місцевої влади – є благоустрій в селах цвинтарів, а молодь – то таке, вона за звичкою фінансується за залишковим принципом.
Бабайківська молодь здаватися не стала, а постукалася до активістів громадської організації Європейського покоління. І вони вирішили спільно провести в Дніпрі благодійну акцію та зібрати кошти на реалізацію свого проекту, який назвали як відому пісню Кузьми – "Місця щасливих людей". На 18 серпня запланований благодійний марафон в Літньому театрі, що парку Шевченка Дніпра, під час якого окрім музичних виступів буде проведений ще й благодійний аукціон.
І ось я задаю питання: Чи не міг би Святослав допомогти цьому заходу парою квитків з автографами на єдиний в цьому році концерт «ОЕ», що відбудеться на День Незалежності в Києві? Ці квитки будуть виставлені, як лот аукціону, а виручені кошти підуть на облаштування "Місця щасливих людей" у Бабайківці. І, якщо лідер гурту, буде мати час, натхнення та бажання, то не міг би він особисто взяти участь в цьому заході?
Відповідь на друге запитання була очікувана: якщо на цю дату не запланована якась важлива подія, то, не виключно, що в Дніпро Святослав й завітає 18 серпня. А що стосується квитків з автографами, то, якщо це дійсно добра справа, то чому 2 квитки, нехай їх буде 10! Після цього ми обмінялися контактами і вже наступного тижня організатори отримують омріяний, але, правда кажучи, таки не очікуваний подарунок від Вакарчука.
Хтось скаже, що це дрібниці і вони не варті уваги. Але це, на мою думку, справжній вчинок. Бо однодумців можна знайти тільки займаючись спільною справою. Наочним прикладом цьому є перший та другий Майдани. Спільна справа вивела сотні тисяч людей на вулиці, і вони разом домоглися свого. Проте, як політики цим подарунком долі розпорядилися – це вже трохи інша тема для словоблуддя різного роду політолухів та їм подібним політиканам.
Молодь Бабайківки, активісти з дніпровського «Європейського покоління», Святослав Вакарчук – це заряджені на спільну перемогу майбутнього нашої країни українці. Так, їх не так вже й багато, цих людей конкретних справ. Так їм поодинці важко долати скептицизм покоління пострадянського з властивим йому майже корупційним прагматизмом – «а мені від цього буде зиск?». Але вони вперто йдуть вперед, долаючи труднощі та іронічні посмішки сторонніх спостерігачів. І особисто я вірю, що вони разом таки зроблять з Україні справжню Країну щасливих людей!