На жаль, скоріш за все перемогти злочинність одній людині неможливо. Але якщо ця людина Особистість – вона може зрушити позитивні перетворення з місця і завдати реформам такого вектору, що визначить їх успішний подальший рух на десятиріччя.
Якість життя в будь-якому місті чи районі визначається сукупністю багатьох факторів – наявністю сервісів, рівнем викладання в місцевих школах, можливістю знайти добре оплачувану роботу, доступністю медичної допомоги, захистом особистих свобод, санітарним станом районів, забезпеченістю міським транспортом і т.д. Але, безумовно, найбільш вагомим показником є рівень злочинності, який часто виявляється вирішальною причиною вибору того чи іншого району в якості постійного місця проживання або розміщення приватного бізнесу. В цьому відношенні Нью-Йорк початку 1990-х абсолютно справедливо носив звання одного з найнебезпечніших американських міст. Тоді деякі вчені-соціологи навіть висунули теорію неможливості існування ефективної центральної влади в перенаселеному мегаполісі і пророкували Нью-Йорку долю Ріо-де-Жанейро та інших міст-гігантів.
На щастя для Нью-Йорка трапилося одне велике АЛЕ – Рудольф Джуліані, який очолював місто два терміни з 1994 по 2001 роки. Саме завдяки йому Нью-Йорк став комфортним та безпечним для життя сучасним містом.
Найголовнішим успіхом Джуліані стало значне зменшення рівня злочинності, і як наслідок – зростання якості життя в місті. Беззаперечним фактом є те, що в період керівництва Джуліані в Нью-Йорку відбувся значний спад рівня злочинності. Загальна кількість злочинів в місті знизилася на 50-67%, а число вбивств на 64-70%!
Але найбільш цікавим є підхід, завдяки якому Джуліані та його команда добилися таких фантастичних показників.
Першою складовою підходу стала політика так званої «нульової толерантності» до злочинів. Причому, вона розповсюджувалася не тільки на відвертий кримінал. Наприклад, були розгорнуті кампанії проти пішоходів, які переходили вулицю в недозволених місцях, проти вуличних торговців, проти гучної автомобільної сигналізації, проти графіті та навіть проти аморальних форм мистецтв в державних музеях.
Другою – перегляд практики роботи поліції. Якщо раніше поліція просто реагувала на виклик і потім починала пошук порушників, то після змін вона розпочала вивчати можливість запобігти правопорушенню. Це втілилося у спеціальну систему реагування, персональну відповідальність та персональне стимулювання місцевих поліцейських.
І, нарешті, все це було зведено у єдину статистичну систему боротьби зі злочинністю. Її складовими стали: збір інформації, швидке реагування, агресивні прийоми боротьби та аналіз завершеної роботи. Причому, аналізувалися не тільки тяжкі злочини, а й дрібні правопорушення, віднесені до категорії «якість життя»: розпивання спиртних напоїв на вулиці, приставання до перехожих, проїзд в громадському транспорті без оплати і т.п. Виявилося, що найчастіше дрібні порушники є одночасно учасниками або свідками нерозкритих злочинів і перебувають в розшуку. Активне патрулювання міських кварталів допомогло також контролювати величезний контингент відпущених під заставу або покараних умовно правопорушників.
Нові методи боротьби зі злочинністю показали свою ефективність доволі швидко. І вже з 1994 року кількість всіх основних злочинів в Нью-Йорку почала неухильно зменшуватися.
Природньо, що нью-йоркський досвід і систему боротьби з криміналом почали впроваджувати більш третини всіх великих міст Америки. Деякі з нью-йоркських полісменів отримали запрошення працювати в інших містах в якості експертів по боротьбі з вуличною злочинністю.
Успішна боротьба зі злочинністю – це те, що майже кожний знає про Рудольфа Джуліані. Але є ще один надзвичайний та невідомий широкій громадськості аспект «справи Джуліані». І він цікавий для України не менше, ніж досвід як перемогти кримінал та вуличну злочинність.
Мова йде про боротьбу з корупцією, організованою злочинністю та економічними злочинами. За час, коли Джуліані очолював Нью-Йорк за цими статтями було винесено більше 4000 судових вироків. Окрім цього, він оголосив еру податкової відповідальності і широкого зростання. Така політика перетворила бюджетний дефіцит у розмірі 2,3 мільярда доларів на початку його повноважень, на багатомільярдні прибутки наприкінці. Також це сприяло створенню рекордних 450 000 нових робочих місць в приватному секторі.
Приїзд Джуліані до України для участі у безпековій конференції у Харкові – чудова можливість перейняти досвід безпосередньо від першоджерела. Адже ті кроки, що пройшов Ньою-Йорк, а за ним – всі Сполучені Штати, у подоланні злочинності необхідно пройти Україні. Тому що без безпечного та комфортного для життя середовища неможлива розбудова успішної демократичної держави.