Сьогодні відбулася хоча й формальна з процедурної точки зору, проте надзвичайно знакова і без перебільшення історична подія – Рада Міністрів ЄС схвалила остаточне рішення про надання Україні безвізу. Буквально за місяць наші громадяни зможуть просто купити квиток та вільно мандрувати Європою.
Проте, не зважаючи на піднесений настрій, не можу не висловити свого обурення стосовно суцільних скимлінь та бідкань, мовляв, люди зубожілі, грошей не вистачає на елементарне, кому це потрібно… І чим ближче до дати старту безвізу, тим такі розмови лунають все частіше. Зрозуміло, що певним політичним силам дуже вигідно подавати дійсність лише в темних барвах, геть ігноруючи все позитивне.
Але адептам «усе пропало» ми зобов’язані протиставити зважене, критичне та об’єктивне сприйняття реальності. Безумовно, багато українців допоки фінансово неспроможні будь-якої миті гайнути на уїк-енд, скажімо, до Праги чи Відня, проте, з’явилося найголовніше – можливість вибору. Адже ми не повинні мислити короткостроковим часовим проміжком, а мусимо дивитися в майбутнє, адже саме значення остаточного ухвалення безвізу нарешті невідворотно сполучає Україну з єдиним цивілізаційним європейським простором.
Тож найважливіша наразі місія держави, а відтак і нас – народних депутатів – створити всі необхідні передумови, аби кожен українець зміг відчути себе повноправним мешканцем спільного європейського дому.
Слава Україні!