Для Росії неминучо наближається момент істини, коли вже вкотре лідери провідних країн світу розглядатимуть питання антиросійських санкцій. Не викликає жодного сумніву, що на тлі останніх подій санкції проти країни-агресора будуть не просто подовжені, а й посилені.
Одночасно, як би не вихвалялися в Кремлі, зокрема, вустами речника Путіна Пєскова, буцімто санкції не просто не дошкуляють, а й стимулюють зростання російської економіки. Можливо, воно так і є… в текстах доповідних, які кладуться на стіл Путіну. Натомість, в реаліях ситуації геть протилежна. І хвиля протестних акцій, що прокотилася Росією минулими вихідними – яскраве тому свідчення.
За таких обставин московським пропагандистам вкрай необхідно відволікти увагу населення від внутрішніх проблем, які стрімко набувають загрозливих масштабів. А з іншого боку – судомно віднайти будь-який умовно обґрунтований привід, якщо не для скасування, то, принаймні, для пом’якшення санкцій.
Але ті технології брехні та інсинуацій, які легко сприймаються в самій Росії, коли чорне може легко перетворитися на біле і навпаки – для Європи і всього цивілізованого світу є абсолютно неприйнятними. І скільки б російський агітпроп не торочив про громадянську війну на Донбасі та самовизначення населення Криму, «за порєбріком» цьому чітко є усталені назви – військова агресія проти України та анексія території.
«Ерефівці» вдалися до пошуків нових форм та методів. Особливо не вигадуючи, за основу взяли дещо підзапорошений у часі фейк про Яценюка – «зухвалого карателя, таємну зброю чеченських терористів» та намагалися перевести це на інший щабель, легітимізувавши це аж рішенням найбільш незалежного – єсентукійського – суду.
Природно, що українці сприйняли це як чергову параноїдальну маячню. Але, зрештою, розрахунок був на інше. Арсеній Яценюк вже майже рік не очолює Уряд, проте, залишається одним з найавторитетніших українських політиків для західних партнерів. Його рішуча аргументована позиція є значним важелем для прийняття остаточних санкційних рішень.
Відтак, путінські пропагандисти, застосовуючи цю технологію, намагаються, дискредитувати лідера «Народного фронту», тим самим обмеживши його вплив на геополітичні процеси. Ця атака на Яценюка є одним з елементів концепції Кремля з послаблення позицій найбільш ефективних та знакових українських політиків. Дещо подібне ми вже споглядали по відношенню до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та секретаря РНБО Олександра Турчинова.
Але на тлі беззастережного абсурду цієї ситуації хочу закликати наших європейських і американських партнерів бути насторожі, не дати себе в такий примітивний спосіб ошукати. Бо не буде зайвим вкотре нагадати, що сьогодні саме Україна є форпостом безпеки для всього демократичного світу.
Особливо звертаюся до тих, хто, знаходячись поза межами України, заспокоює себе, що буцімто це – локальне протистояння, конфлікт між Росією та Україною. Але така вузьколобість може мати катастрофічні наслідки, адже зрозуміло, якщо зараз не зупинити Путіна спільними зусиллями саме в Україні, що таке російська агресія – на собі відчує вся Європа.
Слава Україні!