Дивом називають високий урожай нинішнього року аграрії Харківщини, які приступили до жнив і планують мати ужинок на рівні минулого року. Щоправда, низькі ціни на збіжжя на початку жнив — буденне явище.
– Дяка Всевишньому, що він витягнув нас з біди,– говорить директор СТОВ «Гусарівське», що на Балаклійщині, Віктор Вовченко.
Восени на 1700 гектарах полів господарства, засіяних озимою пшеницею, сходів не отримали на жодному. Вихід нібито був один: прокультивувати поля й засіяти їх кукурудзою, яка уродила б по 60 центнерів з гектара, отже був би зиск. Але комерція це одне, а хліб на столі – інше, його не спечеш з кукурудзяного борошна.
– Я сказав: нехай економічно програю, але люди їстимуть пшеничний хліб, який нічим не можна замінити,– говорить Вовченко,– і дав команду робити все аби отримати урожай. Уявіть собі: перші сходи на наших полях з’явилися аж у березні. Нічого подібного за 40 років роботи я не бачив. Потім пішли дощі, не було заморозків… Щоб мати те збіжжя, що ми маємо сьогодні, потрібно було добре потрудитися: внести міндобрива, підживити поля сечовиною, захистити від хвороби.
Старання хліборобів господарства не були марними. Гірші поля, на яких пшениця дозріла найскоріше, вродили в середньому від 29 до 36 центнерів з гектара, а вцілому Вовченко сподівається в середньому щонайменше на 40 центнерів.
Заступник голови Харківської ОДА Марк Беккер критикує деяких голів РДА, які інформують про врожай озимої пшениці 20 — 30 центнерів з гектара. Мовляв, головне завдання – отримати валовий збір ранніх зернових культур на рівні минулого року. Для цього середня урожайність озимої пшениці повинна становити 43 – 47 центнерів з гектара. Однак чи матимемо врожай, на який вказують чиновники, а чи доведеться займатися приписками, аби напередодні ювілею держави похвалитися новими здобутками.
Директор інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва Віктор Кириченко говорить, що перші обмолоти показали: урожайність пшениці сьогодні складає 35 — 40 центнерів з гектара. Однак, валовий збір збіжжя може бути на рівні минулого року, а то й вищим. Адже до зернової групи, окрім озимої та ярої пшениці, входять й інші культури. Добре вродив озимий ячмінь — понад 40 центнерів з гектара. Якщо ярий ячмінь минулого року вродив 22 центнери з ггектара, то нинішнього десь по 30. Горох, який добре експортується, показує не минулорічну урожайність 22 центнери з гектара, а понад 25. От і виходить, що в засіках нинішнього року матимемо збіжжжя не менше, ніж у минулому. Окрім того у доброму як ніколи стані кукурудза, соняшник. До речі, середня врожайність соняшнику планується не менше 30 центнерів з гектара. Взагалі ж область, як ніяка інша, збирає понад мільйон тонн цієї олійної культури. Отож, якщо вдасться зібрати все в строк, без втрат, то будемо і з хлібом, і з грошима.
У СТОВ «Гусарівське» збраються завершити збирання ранніх зернових в оптимальні строки — за 10 днів. Екіпажам чотирьох «Джондирів» та двох «Ньюхоландів» це під силу. Окрім того, комбайнерів стимулюють преміями, забезпечують цілодобовим харчуванням. Взагалі ж в області жнивує 170 комбайнів, 12 районів справлятимуться з жнива виключно власними силами й технікою, інші залучатимуть техніку з областей, які вже віджнивували.
Однак, за словами Віктора Вовченка, аграріїв не влаштовує нинішня ринкова ціна пшениці. Дають за неї трішки більше 3 тисячі гривень за тонну, тоді як собівартість сягає 2900 — 2990 гривень. З такою торгівлею, звісно, можна вилетіти в трубу. Однак такі господарі як Вовченко, котрі мають де зберігати зерно, не переймаються нинішніми цінами. Вони почекають, коли збіжжя подорожчає і лише тоді його продадуть. В невигідній ситуації дрібні фермери, які змушені продавати пшеницю з коліс, аби погасити борги, сплатити податки. Щоправда, високі ціни на пшеницю — це подорожчання хліба в крамницях, а разом з підвищенням цін на газ, електрику та комунальні послугами — це головний біль для влади.
