Те, що поліцейський застрелив 17-річного юнака – дійсно трагедія, в цьому немає жодних сумнівів. Але, як і кожна трагедія, ця ситуація має бути розслідувана: об`єктивно, всебічно, повністю.
Дуже шкода хлопця, щирі співчуття його батькам. Але є й інший бік справи. Що неповнолітній хлопець робив посеред ночі в автомобілі, яким керував водій у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння?! Чому водій не зупинився на законні вимоги поліцейських?! Чому його пасажири не вмовили його здатися правоохоронцям?!
Чи всі, хто закликає трохи не четвертувати поліцейського, адекватно розуміють, яку небезпеку становило це авто для киян?! Це ж слава Богу, що все обійшлося! Слава Богу, що на шляху неадекватного водія на шаленій швидкості не опинилися випадкові перехожі! Адже жертв могло бути набагато більше і лище за щасливим збігом обставин цього не сталося…
Тому не варто так безапеляційно хаяти поліцейського, адже він був на посту, виконував свою роботу і вчинив так, як підказував йому обов`язок – немає жодних сумнівів, що він не хотів нікого вбивати. Він не був новеньким – пройшов переатестацію, лейтенант поліції. Розібратися має слідство, дуже хочеться, аби воно стало зразком незалежності та незаангажованості.
Проте, вкрай важливо не ставити діагноз усій реформі правоохоронної системі, базуючись на одному нещасному випадку. Зараз стало модним критикувати поліцію: ретрогради та консерватори, яким було напрочуд комфортно за старої корумпованої системи, не обираючи методів, будуть і далі чинити супротив змінам. І головне – не піддаватися на ці інсинуації, а йти вперед. Країна рветься вперед, до європейського майбутнього, але стара, прогнила система тримає її усіма щупальцями.
Зруйнувати її, перебороти можна лише усім разом, об`єднавшись, ставши спиною до спини. Якщо ми зараз цього не зробимо, то в нашій країні так ніколи і не відбудуться зміни, про які ми всі так мріємо.
Кожен має зробити свій вибір, час для цього якраз відповідний…
Слава Україні!