До Нового року залишаються лічені дні, а Україна і досі залишається без головного фінансового документу. І коли бюджет-2016 буде все-таки прийнятий, поки що дуже важко прогнозувати.
Майже перед кожним пленарним засіданням Ради деякі депутати випромінюють оптимізм і впевненість, що всі питання практично узгоджені, справа за малим – проголосувати. І якраз з цим «малим» кожного разу виникають проблеми…
Окремі обранці вважають, що взагалі можна сміливо не квапитися і навіть не намагатися проголосувати податкові зміни, проект бюджету до кінця поточного року. Лунають заяви, що нічого страшного не відбудеться і можна буде пречудово жити за 1/12 бюджету-2015.
Але чи дійсно це так? Як би не намагалися «критики всіх і всього» замилити очі, повторюючи, як мантру, що реформ немає, нічого не змінюється, але правди ніде діти – протягом останнього року в Україні пройшли докорінні зміни. Сьогодні країна стала на шлях крихкої, але стабілізації. Тож неприйняття вчасно бюджету знову поверне Україну в прірву.
Більше того, це підриває віру і українців, і іноземних партнерів в те, що взагалі в нашій країні можливо викоренити корупцію, провести радикальні реформи. Невже народні депутати, які приймали ці законопроекти, брали участь в їхній розробці, розглядали в комітетах, допрацьовували, готові на це піти, аби просто потішити самолюбство?!
Тема прийняття бюджету обговорюється вже не перший день, вже бозна скільки разів Кабінет Міністрів презентував проект фінансового документу і публічно на засіданнях Ради, і в комітетах, і під час інших заходів.
Прем’єр вже й не порахувати скільки разів заявляв, що Уряд готовий йти на всі можливі компроміси, але необхідно консолідуватися і все-таки прийняти бюджет. Тим більше, що протягом декількох тижнів Уряд і Верховна Рада спільно працювали над тим, щоб законопроекти, необхідні для ухвалення бюджету, були ухвалені. Але, незважаючи на це, законопроекти не набирають голосів народних депутатів.
А це законопроекти, які формують дохідну і витратну частини фінансового документу. Вони життєво необхідні, аби Україна 1 січня отримала новий державний бюджет, в якому на 12% підвищуються соціальні стандарти, 113 млрд. грн. закладено на фінансування національної безпеки і оборони, передбачені субсидії для громадян, виплата пенсій і заробітних плат.
Під час спільної роботи з Парламентом Уряд пішов на компроміси по низці питань, зокрема, щодо підтримки сільського господарства, ставок акцизного збору, рентних платежів, платежів за використання радіочастотного ресурсу.
Необхідно консолідуватися і прийняти всі необхідні рішення. Адже депутати можуть собі дозволити піаритися на цьому процесі, змагатися в популізмі, хто більше покритикує Уряд, по суті, без відповідальності, в той час, коли Кабінет Міністрів адекватно розуміє, що зараз не до піару і не до рейтингів – Україні конче необхідний ухвалений бюджет вже в цьому році, як для вирішення внутрішніх питань, так і для того, аби отримати підтримку від західних партнерів. Підтримку, без якої поки що, на жаль, наша країна у стані війни не в змозі вижити.
Треба реально розуміти, що Україна без бюджету, це люди без зарплат, пенсіонери без пенсій, фінансово-банківська система під питанням.
Тепер подивимося, хто систематично «провалює» всі навколобюджетні законопроекти. Ну від вчорашніх «регіоналів» це абсолютно очікувана лінія поведінки, а от від фракцій коаліції, Ляшка, який донедавна був у коаліції, а зараз продовжує себе позиціонувати як проукраїнський політик, таке безвідповідальне ставлення трохи дивне. Приємно, що президентська фракція обрала конструктивну позицію і налаштована приймати вкрай важливі законопроекти.
З боку фракцій, які вважають себе демократичними, це виглядає як банальне продовження кампанії з дискредитації Уряду. Так, тієї самої, яка розпочалася ще задовго до звіту Кабінету Міністрів і досі не просто не затихає, а навіть набирає обертів.
Хтось з цих псевдопатріотів мріє зайняти крісло прем’єра, хтось – відпрацьовує «замовлення», хтось має інші мотиваційні стимули, проте, жоден з цих приводів не може стати виправданням для того, аби ризикувати багатомільйонним населенням, яке опинилося в заручниках у популістів.
Хочеться також нагадати всім мрійникам про дострокові парламентські вибори, що без прийняття бюджету позачергові вибори просто неможливі. І ще невеличкий штрих для тих, хто вже давно спить і бачить себе у кріслі прем’єра – розклад сил у Верховній Раді такий, що жодна кандидатура на посаду чільника Уряду не набере необхідної кількості голосів.
А тому дуже хочеться сподіватися, що здоровий глузд переможе, амбіції хоча б ненадовго відійдуть трохи на другий план і головний фінансовий документ країни таки буде прийнятий з дня на день, тобто, ще в цьому році.
Звісно можна і потрібно обговорювати, дискутувати, критикувати, коли мова йде про такі важливі питання, як прийняття бюджету. Але робити це необхідно з огляду на інтереси українців, а не на власні бажання та амбіції.