12 жовтня відносини між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом знову опинилися під загрозою серйозного загострення на тлі вимог Вашингтона припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах. Для Києва конфлікт особливо небезпечний напередодні зими, оскільки Україна досі залежить від американської зброї та розвідданих, тоді як Білий дім дедалі більше пов’язує свою політику щодо війни з цінами на енергоносії у США.
Про це пише Bloomberg.
“Енергетичне перемир’я”, про яке Київ не знав
Нове загострення почалося після того, як Трамп несподівано оголосив про “енергетичне перемир’я” між Україною та Росією.
Зеленський після цього заявив, що Україна готова припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, але лише за умови, що Росія зробить те саме.
“Україна готова не завдавати ударів по російській енергетиці — і ми розраховуємо на таку саму готовність Росії”, – заявив президент України.
Водночас Зеленський наголосив, що Москва продовжує атакувати українські енергетичні об’єкти. Він згадав, зокрема, удар по теплоелектроцентралі у Харкові, а також застосування Росією керованих авіабомб.
Для Києва така позиція не нова: українська влада давно наполягає, що будь-яке припинення ударів має бути взаємним.
Однак для Трампа питання російських НПЗ дедалі більше перетворюється на внутрішньополітичну проблему США.
Перед виборами Трамп зосередився на цінах на пальне
Bloomberg зазначає, що напередодні проміжних виборів у США адміністрація Трампа намагається знизити високі ціни на пальне, які збільшують витрати фермерів, перевізників та інших споживачів.
Саме в цьому контексті Білий дім дедалі жорсткіше вимагає від України припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.
Українські далекобійні удари за останні роки стали одним із засобів тиску на російську економіку. Вони змусили Кремль збільшувати субсидії нафтовим компаніям для забезпечення внутрішнього ринку пальним і запроваджувати обмеження на експорт дизеля.
Однак тепер Вашингтон розглядає ці удари і як фактор, який може скорочувати пропозицію пального на світовому ринку та підштовхувати ціни вгору.
На цьому тлі Трамп уклав домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального.
Росія після цього частково скасувала заборону на експорт дизеля, дозволивши відправити на міжнародний ринок 500 тисяч тонн пального.
Водночас Bloomberg зазначає, що залишається незрозумілим, чи буде цього достатньо, щоб суттєво вплинути на ціни.
Переговори у Маямі різко скоротили
У п’ятницю, після домовленості Трампа з Путіним щодо дизеля, українська делегація достроково завершила переговори з американськими представниками у Маямі.
За даними Bloomberg, переговори з боку США очолювали Джаред Кушнер і спеціальний посланник Стів Віткофф.
Під час зустрічі американська сторона заявила українським представникам, що США залишаються сильним партнером Києва, надаючи боєприпаси та розвіддані.
Водночас Україні дали зрозуміти, що вона не повинна здійснювати дії, які, на думку Вашингтона, шкодять американським споживачам, зокрема бити по російських НПЗ.
Кілька співрозмовників Bloomberg сприйняли це як завуальоване попередження про можливе припинення передачі частини американських розвідданих.
Європейські чиновники, які були присутні на переговорах, за словами одного зі співрозмовників агентства, заздалегідь не знали про майбутню домовленість США з Росією щодо дизельного пального.
Трамп заговорив про зміну президента України
Напередодні оголошення про “енергетичне перемир’я” Трамп публічно розкритикував Зеленського та заявив, що Україні варто “отримати нового президента”.
Це стало ще одним сигналом погіршення особистих відносин між двома лідерами.
З моменту повернення Трампа до Білого дому їхні відносини вже проходили через серйозні кризи.
Минулого року після публічної суперечки в Овальному кабінеті Вашингтон тимчасово призупинив військову допомогу Україні та обмін розвідданими. Згодом співпрацю відновили.
Проте нинішня ситуація, на думку експертів, може бути складнішою.
“Він може завдати значно більшої шкоди”
Колишня радниця Білого дому з питань Росії Фіона Гілл вважає, що небезпека полягає не лише у можливому скороченні допомоги.
“Якщо він почне активно втручатися в українську політику, то зможе завдати значно більшої шкоди”, – сказала вона, коментуючи заяви Трампа щодо зміни президента України.
Bloomberg зазначає, що раніше Зеленському вже вдавалося публічно заперечувати Трампу та витримувати наслідки конфліктів із Вашингтоном.
Однак зараз Україна входить у чергову зиму війни на тлі гострої нестачі засобів протиповітряної оборони та фінансових проблем.
Що Україна може втратити
Одним із найбільш вразливих місць залишається протиповітряна оборона.
Україна гостро потребує американських ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot, які є ключовим засобом боротьби з російськими балістичними ракетами.
Водночас значна частина американського озброєння зараз закуповується за кошти європейських партнерів через механізм PURL.
Якщо США припинять продаж зброї за цією програмою, Європа не зможе швидко компенсувати всі необхідні поставки, зазначає Bloomberg.
Експертка аналітичного центру Defense Priorities Дженніфер Кавана припускає, що Вашингтон може обмежити передачу частини розвідданих у режимі реального часу, які Україна використовує для ударів по російських НПЗ.
Водночас імовірність повного відключення України від супутникового інтернету Starlink вона оцінює як значно меншу.
Росія тим часом продовжує удари
Попри заяви про можливе “енергетичне перемир’я”, Росія не демонструє ознак припинення атак на Україну.
За словами Зеленського, лише за останній тиждень російські війська завдали понад 200 ударів по об’єктах генерації та передачі електроенергії.
Ще 17 атак були спрямовані на газову та нафтову інфраструктуру.
Президент також заявив, що протягом тижня внаслідок російських ударів загинули понад 150 людей, ще понад 700 були поранені.
На цьому тлі Україна веде переговори з європейськими партнерами про додаткові системи ППО та боєприпаси для бойової авіації, необхідні, зокрема, для протидії швидкісним реактивним безпілотникам.
Фінансова проблема стає не менш небезпечною
Військовий тиск супроводжується дедалі серйознішими фінансовими проблемами.
Російські атаки ускладнюють український експорт через Чорне море, що загрожує одному з важливих джерел валютних надходжень.
За оцінками Міжнародного валютного фонду, у 2027 році Україні може бракувати понад $30 млрд фінансування.
Цього тижня Верховна Рада має розглянути пакет законопроєктів, необхідних для подальшого отримання коштів від Європейського Союзу та МВФ.
Серед запропонованих заходів — закриття податкових лазівок і посилення контролю за політично значущими особами.
Bloomberg зазначає, що ці пропозиції є непопулярними як серед частини населення, так і серед українських еліт.
У США критикують угоду з Путіним
Домовленість Трампа щодо російського дизеля вже викликала спротив у самому Вашингтоні.
Сім сенаторів — чотири республіканці та троє демократів — заявили, що рішення суперечить забороні на імпорт російських енергоносіїв, яку Конгрес запровадив у 2022 році.
Сенатори назвали домовленість незаконною та закликали адміністрацію змінити курс.
Таким чином, Трамп одночасно чинить тиск на Україну через атаки на російську нафтову інфраструктуру і стикається з критикою всередині США через спробу повернути російське пальне на американський ринок.
Кремль теж не впевнений у Трампі
Водночас у Москві, за даними Bloomberg, також не очікують, що Трамп найближчим часом зможе домогтися завершення війни на умовах, вигідних Кремлю.
Співрозмовники агентства, близькі до російського керівництва, заявили, що у Москві були здивовані масштабом публічної критики Зеленського з боку Трампа.
Один із них зазначив, що різкі заяви президента США мало що змінять для Росії, якщо Вашингтон не припинить передачу Україні розвідданих і продаж зброї.
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв також дав зрозуміти, що Москва не розраховує на дипломатію Трампа як на вирішальний фактор.
“Трамп? Він ніколи не змінює своєї позиції, як ми всі добре знаємо”, – заявив Медведєв, додавши, що Росія продовжує покладатися на ракети та ударні безпілотники.
Таким чином, нова напруга між Києвом і Вашингтоном виникла в момент, коли Україна одночасно стикається з посиленням російських ударів, дефіцитом засобів ППО, залежністю від американських розвідданих і зброї та зростаючими фінансовими потребами. Саме тому черговий конфлікт між Зеленським і Трампом, як зазначає Bloomberg, може мати для України значно серйозніші наслідки, ніж попередні суперечки.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Дональд Трамп розкритикував Володимира Зеленського через удари України по російських нафтопереробних заводах, звинувативши його у створенні “проблем для світу”. Президент США також заявив, що Україні “час змінити президента”.
